1 W hen Ephraim speaketh tremblingly, He hath been lifted up in Israel, When he becometh guilty in Baal he dieth.

Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.

2 A nd now do they add to sin, And make to them a molten image of their silver, By their own understanding -- idols, A work of artizans -- all of it, Of them they say, who sacrificers among men, `The calves let them kiss.'

А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.

3 T herefore they are as a cloud of the morning, And as dew, rising early, going away, As chaff tossed about out of a floor, And as smoke out of a window.

Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.

4 A nd I Jehovah thy God from the land of Egypt, And a God besides Me thou dost not know, And a Saviour -- there is none save Me.

А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.

5 I -- I have known thee in a wilderness, In a land of droughts.

Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.

6 A ccording to their feedings they are satiated, They have been satiated, And their heart is lifted up, Therefore they have forgotten Me,

Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!

7 A nd I am to them as a lion, As a leopard by the way I look out.

І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.

8 I do meet them as a bereaved bear, And I rend the enclosure of their heart.

Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.

9 A nd I consume them there as a lioness, A beast of the field doth rend them.

Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.

10 T hou hast destroyed thyself, O Israel, But in Me thy help, Where thy king now -- And he doth save thee in all thy cities? And thy judges of whom thou didst say, `Give to me a king and heads?'

Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?

11 I give to thee a king in Mine anger, And I take away in My wrath.

Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.

12 B ound up the iniquity of Ephraim, Hidden his sin,

Провина Єфремова зв'язана, схований прогріх його.

13 P angs of a travailing woman come to him, He a son not wise, For he remaineth not the time for the breaking forth of sons.

Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.

14 F rom the hand of Sheol I do ransom them, From death I redeem them, Where thy plague, O death? Where thy destruction, O Sheol? Repentance is hid from Mine eyes.

З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!

15 T hough he among brethren produceth fruit, Come in doth an east wind, a wind of Jehovah, From a wilderness it is coming up, And it drieth up his fountain, And become dry doth his spring, It -- it spoileth a treasure -- every desirable vessel.

Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!

16 B ecome desolate doth Samaria, Because she hath rebelled against her God, By sword they do fall, Their sucklings are dashed in pieces, And its pregnant ones are ripped up!

(14-1) Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!