1 A s the chorus of `Mahanaim.' How beautiful were thy feet with sandals, O daughter of Nadib. The turnings of thy sides as ornaments, Work of the hands of an artificer.

(7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!

2 T hy waist a basin of roundness, It lacketh not the mixture, Thy body a heap of wheat, fenced with lilies,

(7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!

3 T hy two breasts as two young ones, twins of a roe,

(7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!

4 T hy neck as a tower of the ivory, Thine eyes pools in Heshbon, near the gate of Bath-Rabbim, Thy face as a tower of Lebanon looking to Damascus,

(7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!

5 T hy head upon thee as Carmel, And the locks of thy head as purple, The king is bound with the flowings!

(7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!

6 H ow fair and how pleasant hast thou been, O love, in delights.

(7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!

7 T his thy stature hath been like to a palm, And thy breasts to clusters.

(7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!

8 I said, `Let me go up on the palm, Let me lay hold on its boughs, Yea, let thy breasts be, I pray thee, as clusters of the vine, And the fragrance of thy face as citrons,

(7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...

9 A nd thy palate as the good wine --' Flowing to my beloved in uprightness, Strengthening the lips of the aged!

(7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!

10 I my beloved's, and on me his desire.

(7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!

11 C ome, my beloved, we go forth to the field,

(7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!

12 W e lodge in the villages, we go early to the vineyards, We see if the vine hath flourished, The sweet smelling-flower hath opened. The pomegranates have blossomed, There do I give to thee my loves;

(7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!

13 T he mandrakes have given fragrance, And at our openings all pleasant things, New, yea, old, my beloved, I laid up for thee!

(7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!