1 ` When I give healing to Israel, Then revealed is the iniquity of Ephraim, And the wickedness of Samaria, For they have wrought falsehood, And a thief doth come in, Stript off hath a troop in the street,

Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.

2 A nd they do not say to their heart, all their evil I have remembered, Now compassed them have their doings, Over-against My face they have been.

І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.

3 W ith their wickedness they make glad a king, And with their lies -- princes.

Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.

4 A ll of them adulterers, Like a burning oven of a baker, He ceaseth from stirring up after kneading the dough, till its leavening.

Усі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.

5 A day of our king! Princes have polluted themselves the poison of wine, He hath drawn out his hand with scorners.

У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.

6 F or they have drawn near, As an oven their heart, In their lying in wait all the night sleep doth their baker, Morning! he is burning as a flaming fire.

Бо їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.

7 A ll of them are warm as an oven, And they have devoured their judges, All their kings have fallen, There is none calling unto Me among them.

Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.

8 E phraim! among peoples he mixeth himself, Ephraim hath been a cake unturned.

Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.

9 D evoured have strangers his power, And he hath not known, Also old age hath sprinkled on him, And he hath not known.

Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.

10 A nd humbled hath been the excellency of Israel to his face, And they have not turned back unto Jehovah their God, Nor have they sought Him for all this.

І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.

11 A nd Ephraim is as a simple dove without heart, Egypt they called on -- Asshur they have gone.

А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.

12 W hen they go I spread over them My net, As the fowl of the heavens I bring them down, I chastise them as their company hath heard.

Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.

13 W o to them, for they wandered from Me, Destruction to them, for they transgressed against Me, And I -- I ransom them, and they have spoken lies against Me,

Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.

14 A nd have not cried unto Me with their heart, but howl on their beds, For corn and new wine they assemble themselves, They turn aside against Me.

І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.

15 A nd I instructed -- I strengthened their arms, And concerning Me they think evil!

А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують...

16 T hey turn back -- not to the Most High, They have been as a deceitful bow, Fall by sword do their princes, From the insolence of their tongue, This their derision in the land of Egypt!

Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!