1 M y son! if thou hast been surety for thy friend, Hast stricken for a stranger thy hand,
Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,
2 H ast been snared with sayings of thy mouth, Hast been captured with sayings of thy mouth,
ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
3 D o this now, my son, and be delivered, For thou hast come into the hand of thy friend. Go, trample on thyself, and strengthen thy friend,
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
4 G ive not sleep to thine eyes, And slumber to thine eyelids,
не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
5 B e delivered as a roe from the hand, And as a bird from the hand of a fowler.
рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
6 G o unto the ant, O slothful one, See her ways and be wise;
Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
7 W hich hath not captain, overseer, and ruler,
нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
8 S he doth prepare in summer her bread, She hath gathered in harvest her food.
вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
9 T ill when, O slothful one, dost thou lie? When dost thou arise from thy sleep?
Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
10 A little sleep, a little slumber, A little clasping of the hands to rest,
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
11 A nd thy poverty hath come as a traveller, And thy want as an armed man.
і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
12 A man of worthlessness, a man of iniquity, Walking perverseness of mouth,
Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
13 W inking with his eyes, speaking with his feet, Directing with his fingers,
він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
14 F rowardness in his heart, devising evil at all times, Contentions he sendeth forth.
в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
15 T herefore suddenly cometh his calamity, Instantly he is broken -- and no healing.
тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
16 T hese six hath Jehovah hated, Yea, seven abominations to His soul.
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
17 E yes high -- tongues false -- And hands shedding innocent blood --
очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
18 A heart devising thoughts of vanity -- Feet hasting to run to evil --
серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
19 A false witness doth breathe out lies -- And one sending forth contentions between brethren.
свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
20 K eep, my son, the command of thy father, And leave not the law of thy mother.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
21 B ind them on thy heart continually, Tie them on thy neck.
Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22 I n thy going up and down, it leadeth thee, In thy lying down, it watcheth over thee, And thou hast awaked -- it talketh thee.
Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
23 F or a lamp the command, And the law a light, And a way of life reproofs of instruction,
Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
24 T o preserve thee from an evil woman, From the flattery of the tongue of a strange woman.
щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
25 D esire not her beauty in thy heart, And let her not take thee with her eyelids.
Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
26 F or a harlot consumeth unto a cake of bread, And an adulteress the precious soul hunteth.
бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
27 D oth a man take fire into his bosom, And are his garments not burnt?
Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
28 D oth a man walk on the hot coals, And are his feet not scorched?
Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
29 S o he who hath gone in unto the wife of his neighbour, None who doth touch her is innocent.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
30 T hey do not despise the thief, When he stealeth to fill his soul when he is hungry,
Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
31 A nd being found he repayeth sevenfold, All the substance of his house he giveth.
та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
32 H e who committeth adultery a woman lacketh heart, He is destroying his soul who doth it.
Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
33 A stroke and shame he doth find, And his reproach is not wiped away,
побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
34 F or jealousy the fury of a man, And he doth not spare in a day of vengeance.
бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
35 H e accepteth not the appearance of any atonement, Yea, he doth not consent, Though thou dost multiply bribes!
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!