1 B etter a name than good perfume, And the day of death than the day of birth.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 B etter to go unto a house of mourning, Than to go unto a house of banqueting, For that is the end of all men, And the living layeth unto his heart.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 B etter sorrow than laughter, For by the sadness of the face the heart becometh better.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 T he heart of the wise in a house of mourning, And the heart of fools in a house of mirth.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 B etter to hear a rebuke of a wise man, Than a man to hear a song of fools,

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 F or as the noise of thorns under the pot, So the laughter of a fool, even this vanity.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 S urely oppression maketh the wise mad, And a gift destroyeth the heart.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 B etter the latter end of a thing than its beginning, Better the patient of spirit, than the haughty of spirit.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 B e not hasty in thy spirit to be angry, For anger in the bosom of fools resteth.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 S ay not thou, `What was it, That the former days were better than these?' For thou hast not asked wisely of this.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 W isdom good with an inheritance, And an advantage to those beholding the sun.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 F or wisdom a defense, money a defence, And the advantage of the knowledge of wisdom, She reviveth her possessors.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 S ee the work of God, For who is able to make straight that which He made crooked?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 I n a day of prosperity be in gladness, And in a day of evil consider. Also this over-against that hath God made, To the intent that man doth not find anything after him.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 T he whole I have considered in the days of my vanity. There is a righteous one perishing in his righteousness, and there is a wrong-doer prolonging in his wrong.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 B e not over-righteous, nor show thyself too wise, why art thou desolate?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 D o not much wrong, neither be thou a fool, why dost thou die within thy time?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 g ood that thou dost lay hold on this, and also, from that withdrawest not thy hand, for whoso is fearing God goeth out with them all.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 T he wisdom giveth strength to a wise man, more than wealth the rulers who have been in a city.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 B ecause there is not a righteous man on earth that doth good and sinneth not.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 A lso to all the words that they speak give not thy heart, that thou hear not thy servant reviling thee.

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 F or many times also hath thy heart known that thou thyself also hast reviled others.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 A ll this I have tried by wisdom; I have said, `I am wise,' and it far from me.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 F ar off that which hath been, and deep, deep, who doth find it?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 I have turned round, also my heart, to know and to search, and to seek out wisdom, and reason, and to know the wrong of folly, and of foolishness the madness.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 A nd I am finding more bitter than death, the woman whose heart nets and snares, her hands bands; the good before God escapeth from her, but the sinner is captured by her.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 S ee, this I have found, said the Preacher, one to one, to find out the reason

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 ( that still my soul had sought, and I had not found), One man, a teacher, I have found, and a woman among all these I have not found.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 S ee, this alone I have found, that God made man upright, and they -- they have sought out many devices.

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...