1 A nd after six days Jesus taketh Peter, and James, and John his brother, and doth bring them up to a high mount by themselves,

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.

2 a nd he was transfigured before them, and his face shone as the sun, and his garments did become white as the light,

І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.

3 a nd lo, appear to them did Moses and Elijah, talking together with him.

І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.

4 A nd Peter answering said to Jesus, `Sir, it is good to us to be here; if thou wilt, we may make here three booths -- for thee one, and for Moses one, and one for Elijah.'

І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.

5 W hile he is yet speaking, lo, a bright cloud overshadowed them, and lo, a voice out of the cloud, saying, `This is My Son, -- the Beloved, in whom I did delight; hear him.'

Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!

6 A nd the disciples having heard, did fall upon their face, and were exceedingly afraid,

А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...

7 a nd Jesus having come near, touched them, and said, `Rise, be not afraid,'

А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!

8 a nd having lifted up their eyes, they saw no one, except Jesus only.

Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.

9 A nd as they are coming down from the mount, Jesus charged them, saying, `Say to no one the vision, till the Son of Man out of the dead may rise.'

А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

10 A nd his disciples questioned him, saying, `Why then do the scribes say that Elijah it behoveth to come first?'

І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

11 A nd Jesus answering said to them, `Elijah doth indeed come first, and shall restore all things,

А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує.

12 a nd I say to you -- Elijah did already come, and they did not know him, but did with him whatever they would, so also the Son of Man is about to suffer by them.'

Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.

13 T hen understood the disciples that concerning John the Baptist he spake to them.

Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.

14 A nd when they came unto the multitude, there came to him a man, kneeling down to him,

І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,

15 a nd saying, `Sir, deal kindly with my son, for he is lunatic, and doth suffer miserably, for often he doth fall into the fire, and often into the water,

і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.

16 a nd I brought him near to thy disciples, and they were not able to heal him.'

Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.

17 A nd Jesus answering said, `O generation, unstedfast and perverse, till when shall I be with you? till when shall I bear you? bring him to me hither;'

А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!

18 a nd Jesus rebuked him, and the demon went out of him, and the lad was healed from that hour.

Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!

19 T hen the disciples having come to Jesus by himself, said, `Wherefore were we not able to cast him out?'

Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?

20 A nd Jesus said to them, `Through your want of faith; for verily I say to you, if ye may have faith as a grain of mustard, ye shall say to this mount, Remove hence to yonder place, and it shall remove, and nothing shall be impossible to you,

А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!

21 a nd this kind doth not go forth except in prayer and fasting.'

Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.

22 A nd while they are living in Galilee, Jesus said to them, `The Son of Man is about to be delivered up to the hands of men,

Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,

23 a nd they shall kill him, and the third day he shall rise,' and they were exceeding sorry.

і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...

24 A nd they having come to Capernaum, those receiving the didrachms came near to Peter, and said, `Your teacher -- doth he not pay the didrachms?' He saith, `Yes.'

Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?

25 A nd when he came into the house, Jesus anticipated him, saying, `What thinkest thou, Simon? the kings of the earth -- from whom do they receive custom or poll-tax? from their sons or from the strangers?'

Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?

26 P eter saith to him, `From the strangers.' Jesus said to him, `Then are the sons free;

А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини!

27 b ut, that we may not cause them to stumble, having gone to the sea, cast a hook, and the fish that hath come up first take thou up, and having opened its mouth, thou shalt find a stater, that having taken, give to them for me and thee.'

Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...