1 A nd the queen of Sheba hath heard of the fame of Solomon, and cometh in to try Solomon with acute sayings, to Jerusalem, with a very great company, and camels bearing spices and gold in abundance, and precious stone; and she cometh in unto Solomon, and speaketh with him all that hath been with her heart,

А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на серці її.

2 a nd Solomon declareth to her all her matters, and there hath not been hid a thing from Solomon that he hath not declared to her.

І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.

3 A nd the queen of Sheba seeth the wisdom of Solomon, and the house that he hath built,

І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,

4 a nd the food of his table, and the sitting of his servants, and the standing of his ministers, and their clothing, and his stewards, and their clothing, an his burnt-offering that he offered up in the house of Jehovah, and there hath not been any more spirit in her.

і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він уходить до Господнього дому, і не могла вона з дива вийти!

5 A nd she saith unto the king, `True the word that I heard in my land concerning thy matters and concerning thy wisdom,

І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.

6 a nd I have given no credence to their words, till that I have come, and mine eyes see, and lo, there hath not been declared to me the half of the abundance of thy wisdom -- thou hast added unto the report that I heard.

І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!

7 ` O the happiness of thy men, and the happiness of thy servants -- these -- who are standing before thee continually, and hearing thy wisdom.

Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

8 L et Jehovah thy God be blessed who hath delighted in thee, to put thee on His throne for king for Jehovah thy God; in the love of thy God to Israel, to establish it to the age, He hath put thee over them for king, to do judgment and righteousness.'

Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Він настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!

9 A nd she giveth to the king a hundred and twenty talents of gold, and spices in great abundance, and precious stone; and there hath not been any such spice as the queen of Sheba hath given to king Solomon.

І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

10 A nd also, servants of Huram, and servants of Solomon, who brought in gold from Ophir, have brought in algum-trees and precious stone.

І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.

11 A nd the king maketh the algum-trees staircases for the house of Jehovah, and for the house of the king, and harps and psalteries for singers; and there have been none seen like these before in the land of Judah.

І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господнього дому та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському Краї!

12 A nd king Solomon hath given to the queen of Sheba all her desire that she asked, apart from that which she had brought unto the king, and she turneth and goeth to her land, she and her servants.

А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та слуги її.

13 A nd the weight of the gold that is coming to Solomon in one year is six hundred and sixty and six talents of gold,

І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень і шістдесят і шість талантів золота,

14 a part from the tourists, and the merchants, are bringing in; and all the kings of Arabia, and the governors of the land, are bringing in gold and silver to Solomon.

окрім того, що приходило від купців та з торговлі ходячих. І всі царі арабські та намісники Краю довозили золото й срібло Соломонові.

15 A nd king Solomon maketh two hundred targets of alloyed gold, six hundred of alloyed gold he causeth to go up on the one target;

І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,

16 a nd three hundred shields of alloyed gold, three hundred of gold he causeth to go up on the one shield, and the king putteth them in the house of the forest of Lebanon.

та три сотні щитів менших із кутого золота, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

17 A nd the king maketh a great throne of ivory, and overlayeth it with pure gold;

І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його чистим золотом.

18 a nd six steps to the throne, and a footstool of gold, to the throne they are fastened, and hands on this and on that on the place of the sitting, and two lions are standing near the hands,

У трона було шість східців та підніжжя з золота позад трону, та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.

19 a nd twelve lions are standing there on the six steps on this, and on that: it hath not been made so for any kingdom.

І дванадцять левів стояли там на шости ступенях з того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!

20 A nd all the drinking vessels of king Solomon of gold, and all the vessels of the house of the forest of Lebanon of refined gold -- silver is not reckoned in the days of Solomon for anything;

І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого з срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

21 f or ships of the king are going to Tarshish, with servants of Huram: once in three years come do the ships of Tarshish bearing gold, and silver, ivory, apes, and peacocks.

Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото та срібло, слонову кість, і мавп та пав.

22 A nd king Solomon becometh greater than any of the kings of the earth for riches and wisdom;

І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

23 a nd all the kings of the earth are seeking the presence of Solomon to hear his wisdom that God hath put in his heart,

І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.

24 a nd they are bringing in each his present, vessels of silver, and vessels of gold, and garments, harness, and spices, horses, and mules, a rate year by year.

І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.

25 A nd there are to Solomon four thousand stalls for horses and chariots, and twelve thousand horsemen, and he placed them in cities of the chariot, and with the king in Jerusalem.

І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць, і дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.

26 A nd he is ruling over all the kings from the River even unto the land of the Philistines, and unto the border of Egypt.

І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян, і аж до єгипетської границі.

27 A nd the king maketh the silver in Jerusalem as stones, and the cedars he hath made as sycamores, that in the low country, for abundance,

І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!

28 a nd they are bringing out horses from Egypt to Solomon, and from all the lands.

А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.

29 A nd the rest of the matters of Solomon, the first and the last, are they not written beside the matters of Nathan the prophet, and beside the prophecy of Ahijah the Shilonite, and with the visions of Iddo the seer concerning Jeroboam son of Nebat?

А решта Соломонових діл, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в видіннях прозорливця Єді на Єровоама, Неватового сина.

30 A nd Solomon reigneth in Jerusalem over all Israel forty years,

І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.

31 a nd Solomon lieth with his fathers, and they bury him in the city of David his father, and reign doth Rehoboam his son in his stead.

І спочив Соломон за своїми батьками, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.