1 A nd the serpent hath been subtile above every beast of the field which Jehovah God hath made, and he saith unto the woman, `Is it true that God hath said, Ye do not eat of every tree of the garden?'

Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?

2 A nd the woman saith unto the serpent, `Of the fruit of the trees of the garden we do eat,

І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,

3 a nd of the fruit of the tree which in the midst of the garden God hath said, Ye do not eat of it, nor touch it, lest ye die.'

але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.

4 A nd the serpent saith unto the woman, `Dying, ye do not die,

І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!

5 f or God doth know that in the day of your eating of it -- your eyes have been opened, and ye have been as God, knowing good and evil.'

Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.

6 A nd the woman seeth that the tree good for food, and that it pleasant to the eyes, and the tree is desirable to make wise, and she taketh of its fruit and eateth, and giveth also to her husband with her, and he doth eat;

І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

7 a nd the eyes of them both are opened, and they know that they naked, and they sew fig-leaves, and make to themselves girdles.

І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

8 A nd they hear the sound of Jehovah God walking up and down in the garden at the breeze of the day, and the man and his wife hide themselves from the face of Jehovah God in the midst of the trees of the garden.

І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

9 A nd Jehovah God calleth unto the man, and saith to him, `Where thou?'

І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?

10 a nd he saith, `Thy sound I have heard in the garden, and I am afraid, for I am naked, and I hide myself.'

А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.

11 A nd He saith, `Who hath declared to thee that thou naked? of the tree of which I have commanded thee not to eat, hast thou eaten?'

І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?

12 a nd the man saith, `The woman whom Thou didst place with me -- she hath given to me of the tree -- and I do eat.'

А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.

13 A nd Jehovah God saith to the woman, `What this thou hast done?' and the woman saith, `The serpent hath caused me to forget -- and I do eat.'

Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

14 A nd Jehovah God saith unto the serpent, `Because thou hast done this, cursed thou above all the cattle, and above every beast of the field: on thy belly dost thou go, and dust thou dost eat, all days of thy life;

І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.

15 a nd enmity I put between thee and the woman, and between thy seed and her seed; he doth bruise thee -- the head, and thou dost bruise him -- the heel.'

І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

16 U nto the woman He said, `Multiplying I multiply thy sorrow and thy conception, in sorrow dost thou bear children, and toward thy husband thy desire, and he doth rule over thee.'

До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

17 A nd to the man He said, `Because thou hast hearkened to the voice of thy wife, and dost eat of the tree concerning which I have charged thee, saying, Thou dost not eat of it, cursed the ground on thine account; in sorrow thou dost eat of it all days of thy life,

І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.

18 a nd thorn and bramble it doth bring forth to thee, and thou hast eaten the herb of the field;

Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

19 b y the sweat of thy face thou dost eat bread till thy return unto the ground, for out of it hast thou been taken, for dust thou, and unto dust thou turnest back.'

У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

20 A nd the man calleth his wife's name Eve: for she hath been mother of all living.

І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21 A nd Jehovah God doth make to the man and to his wife coats of skin, and doth clothe them.

І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.

22 A nd Jehovah God saith, `Lo, the man was as one of Us, as to the knowledge of good and evil; and now, lest he send forth his hand, and have taken also of the tree of life, and eaten, and lived to the age,' --

І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.

23 J ehovah God sendeth him forth from the garden of Eden to serve the ground from which he hath been taken;

І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

24 y ea, he casteth out the man, and causeth to dwell at the east of the garden of Eden the cherubs and the flame of the sword which is turning itself round to guard the way of the tree of life.

І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.