1 A nd I decided this to myself, not again to come in sorrow unto you,

А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.

2 f or if I make you sorry, then who is he who is making me glad, except he who is made sorry by me?

Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?

3 a nd I wrote to you this same thing, that having come, I may not have sorrow from them of whom it behoved me to have joy, having confidence in you all, that my joy is of you all,

І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!

4 f or out of much tribulation and pressure of heart I wrote to you through many tears, not that ye might be made sorry, but that ye might know the love that I have more abundantly toward you.

Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!

5 A nd if any one hath caused sorrow, he hath not caused sorrow to me, but in part, that I may not burden you all;

А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас.

6 s ufficient to such a one is this punishment, that by the more part,

Досить такому карання того, що від багатьох,

7 s o that, on the contrary, rather for you to forgive and to comfort, lest by over abundant sorrow such a one may be swallowed up;

через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер.

8 w herefore, I call upon you to confirm love to him,

Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!

9 f or, for this also did I write, that I might know the proof of you, whether in regard to all things ye are obedient.

Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш досвід, чи в усім ви слухняні.

10 A nd to whom ye forgive anything -- I also; for I also, if I have forgiven anything, to whom I have forgiven, because of you -- in the person of Christ --

А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,

11 t hat we may not be over-reached by the Adversary, for of his devices we are not ignorant.

щоб нас сатана не перехитрував, відомі бо нам його задуми!

12 A nd having come to Troas for the good news of the Christ, and a door to me having been opened in the Lord,

А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію, і були двері для мене відчинені в Господі,

13 I have not had rest to my spirit, on my not finding Titus my brother, but having taken leave of them, I went forth to Macedonia;

не мав я спокою для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.

14 a nd to God thanks, who at all times is leading us in triumph in the Christ, and the fragrance of His knowledge He is manifesting through us in every place,

А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!

15 b ecause of Christ a sweet fragrance we are to God, in those being saved, and in those being lost;

Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,

16 t o the one, indeed, a fragrance of death to death, and to the other, a fragrance of life to life; and for these things who is sufficient?

для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?

17 f or we are not as the many, adulterating the word of God, but as of sincerity -- but as of God; in the presence of God, in Christ we do speak.

Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!