1 A nd Zophar the Naamathite answereth and saith: --

І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

2 T herefore my thoughts cause me to answer, And because of my sensations in me.

Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

3 T he chastisement of my shame I hear, And the spirit of mine understanding Doth cause me to answer:

Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

4 T his hast thou known from antiquity? Since the placing of man on earth?

Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,

5 T hat the singing of the wicked short, And the joy of the profane for a moment,

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

6 T hough his excellency go up to the heavens, And his head against a cloud he strike --

Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,

7 A s his own dung for ever he doth perish, His beholders say: `Where he?'

проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

8 A s a dream he fleeth, and they find him not, And he is driven away as a vision of the night,

Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

9 T he eye hath not seen him, and addeth not. And not again doth his place behold him.

його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...

10 H is sons do the poor oppress, And his hands give back his wealth.

Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

11 H is bones have been full of his youth, And with him on the dust it lieth down.

Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!

12 T hough he doth sweeten evil in his mouth, Doth hide it under his tongue,

Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,

13 H ath pity on it, and doth not forsake it, And keep it back in the midst of his palate,

над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,

14 H is food in his bowels is turned, The bitterness of asps in his heart.

то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...

15 W ealth he hath swallowed, and doth vomit it. From his belly God driveth it out.

Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

16 G all of asps he sucketh, Slay him doth the tongue of a viper.

Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

17 H e looketh not on rivulets, Flowing of brooks of honey and butter.

Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.

18 H e is giving back he laboured for, And doth not consume; As a bulwark his exchange, and he exults not.

Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

19 F or he oppressed -- he forsook the poor, A house he hath taken violently away, And he doth not build it.

Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

20 F or he hath not known ease in his belly. With his desirable thing he delivereth not himself.

Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

21 T here is not a remnant to his food, Therefore his good doth not stay.

Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

22 I n the fulness of his sufficiency he is straitened. Every perverse hand doth meet him.

за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

23 I t cometh to pass, at the filling of his belly, He sendeth forth against him The fierceness of His anger, Yea, He raineth on him in his eating.

Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

24 H e fleeth from an iron weapon, Pass through him doth a bow of brass.

Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...

25 O ne hath drawn, And it cometh out from the body, And a glittering weapon from his gall proceedeth. On him terrors.

Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

26 A ll darkness is hid for his treasures, Consume him doth a fire not blown, Broken is the remnant in his tent.

При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

27 R eveal do the heavens his iniquity, And earth is raising itself against him.

Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,

28 R emove doth the increase of his house, Poured forth in a day of His anger.

урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

29 T his the portion of a wicked man from God. And an inheritance appointed him by God.

Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!