1 ¶ Jesus went unto the mount of Olives.

Ісус же на гору Оливну пішов.

2 A nd early in the morning he came again into the temple, and all the people came unto him; and he sat down and taught them.

А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

3 T hen the scribes and Pharisees brought unto him a woman taken in adultery, and when they had set her in the midst,

І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,

4 t hey said unto him, Master, this woman was taken in adultery in the very act.

та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...

5 N ow Moses in the law commanded us that such should be stoned, but what sayest thou?

Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?

6 T his they said, tempting him, that they might be able to accuse him. But Jesus stooped down and with his finger wrote on the ground.

Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...

7 S o when they continued asking him, he lifted himself up and said unto them, He that is without sin among you, let him be the first to cast a stone at her.

А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...

8 A nd again he stooped down and wrote on the ground.

І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...

9 A nd those who heard it, being convicted by their own conscience, went out one by one, beginning at the eldest even unto the last; and Jesus was left alone and the woman that had been in the midst.

А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...

10 J esus, lifting himself up and seeing no one but the woman, said unto her, Woman, where are thine accusers? Has no one condemned thee?

І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?

11 A nd she said, No one, Lord. Then Jesus said unto her, Neither do I condemn thee; go and sin no more.

А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!

12 ¶ Then Jesus spoke again unto them, saying, I AM the light of the world; he that follows me shall not walk in darkness but shall have the light of life.

І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.

13 T hen the Pharisees said unto him, Thou dost bear witness of thyself; thy witness is not true.

Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.

14 J esus answered and said unto them, Though I bear witness of myself, my witness is true, for I know from where I came and where I go; but ye do not know where I came from and where I go.

Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.

15 Y e judge after the flesh, but I judge no one.

Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.

16 A nd yet if I judge, my judgment is true, for I am not alone, but I and the Father that sent me.

А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

17 I t is also written in your law that the testimony of two men is true.

Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.

18 I AM one that bears witness of myself, and the Father that sent me bears witness of me.

Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.

19 T hen they said unto him, Where is thy Father? Jesus answered, Ye neither know me, nor my Father; if ye had known me, ye should have known my Father also.

І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.

20 J esus spoke these words in the treasury as he taught in the temple, and no one laid hands on him, for his hour was not yet come.

Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...

21 ¶ Then Jesus said again unto them, I am going away, and ye shall seek me, but ye shall die in your sins; where I go, ye shall not be able to come.

І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...

22 T hen the Jews said, Will he kill himself? because he says, Where I go, ye shall not be able to come.

А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?

23 A nd he said unto them, Ye are from below, I am from above; ye are of this world, I am not of this world.

І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

24 T herefore I said unto you that ye shall die in your sins, for if ye do not believe that I AM, ye shall die in your sins.

Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.

25 A nd said they unto him, Who art thou? Then Jesus said unto them, He that I said unto you also from the beginning.

А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.

26 I have many things to say and to judge regarding you, but he that sent me is true; and those things which I have heard of him, I speak in the world.

Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.

27 B ut they did not understand that he spoke to them of the Father.

Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

28 T hen Jesus said unto them, When ye have lifted up the Son of man, then ye shall know that I AM and that I do nothing of myself, but as my Father has taught me, I speak these things.

Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.

29 A nd he that sent me is with me: the Father has not left me alone, for I always do those things that please him.

А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.

30 A s he spoke these words, many believed in him.

Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

31 ¶ Then Jesus said to those Jews who had believed him, If ye abide in my word, ye shall be my disciples indeed;

Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

32 a nd ye shall know the truth, and the truth shall set you free.

і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!

33 T hey answered him, We are Abraham’s seed, and we have never served anyone; how sayest thou, Ye shall be set free?

Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?

34 J esus answered them, Verily, verily, I say unto you, Whosoever commits sin is the slave of sin.

Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

35 A nd the slave does not abide in the house for ever, but the Son abides for ever.

І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

36 I f the Son therefore shall set you free, ye shall be free indeed.

Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

37 I know that ye are Abraham’s seed, but ye seek to kill me because my word has no place in you.

Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

38 ¶ I speak that which I have seen with my Father, and ye do that which ye have seen with your father.

Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.

39 T hey answered and said unto him, Abraham is our father. Jesus said unto them, If ye were Abraham’s sons, ye would do the works of Abraham.

Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.

40 B ut now ye seek to kill me, a man that has told you the truth, which I have heard of God; Abraham did not do this.

А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

41 Y e do the deeds of your father. Then they said to him, We are not born of fornication; we have one Father, even God.

Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.

42 J esus said unto them, If God were your Father, ye would surely love me, for I proceeded forth and came from God; neither did I come of myself, but he sent me.

А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

43 W hy do ye not understand my speech? even because ye cannot hear my word.

Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.

44 Y e are of your father the devil, and the desires of your father ye desire to do. He was a murderer from the beginning and abode not in the truth because there is no truth in him. When he speaks a lie, he speaks of his own, for he is a liar and the father of it.

Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.

45 A nd because I tell you the truth, ye do not believe me.

А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.

46 ¶ Which of you reproves me of sin? And if I say the truth, why do ye not believe me?

Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?

47 H e that is of God hears God’s words; ye therefore hear them not because ye are not of God.

Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.

48 T hen the Jews answered, and said unto him, Do we not say well that thou art a Samaritan and hast a demon?

Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?

49 J esus answered, I do not have a demon; but I honour my Father, and ye do dishonour me.

Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.

50 A nd I seek not my own glory; there is one that seeks it and judges.

Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.

51 ¶ Verily, verily, I say unto you, If anyone keeps my word, he shall not see death forever.

Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!

52 T hen the Jews said unto him, Now we know that thou hast a demon. Abraham died and the prophets; and thou sayest, If a man keeps my word, he shall not taste death forever?

І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

53 A rt thou greater than our father Abraham who died? and the prophets died; whom makest thou thyself?

Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?

54 J esus answered, If I glorify myself, my glory is nothing; it is my Father that glorifies me, of whom ye say that he is your God;

Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

55 y et ye have not known him, but I know him; and if I should say, I do not know him, I shall be a liar like unto you; but I know him and keep his word.

І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.

56 Y our father Abraham rejoiced to see my day, and he saw it and was glad.

Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.

57 T hen the Jews said unto him, Thou art not yet fifty years old, and hast thou seen Abraham?

А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?

58 J esus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Before Abraham was, I AM.

Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.

59 T hen they took up stones to cast at him, but Jesus concealed himself and went out of the temple, and going through the midst of them, went away.

І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.