1 ¶ Man that is born of a woman is of few days and full of trouble.

Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:

2 H e comes forth like an open flower and is cut down; he flees as a shadow and does not remain.

вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...

3 A nd dost thou open thine eyes upon such a one and bring me into judgment with thee?

І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!

4 W ho can bring a clean thing out of an unclean? No one.

Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!

5 S eeing his days are determined, the number of his months are with thee, thou hast appointed his bounds that he cannot pass.

Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,

6 I f thou should leave him, he will cease to exist; until then, he shall desire, as a hireling, his day.

відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...

7 ¶ For there is yet hope for a tree, if it is cut down, that it will sprout again and that its tender branch will not cease.

Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;

8 T hough its root waxes old in the earth and its trunk is dead in the ground,

якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,

9 a t the scent of water it will bud and bring forth boughs like a new plant.

то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!

10 B ut when man shall die and be cut off, and the man shall perish, where shall he be?

А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

11 T he waters from the sea went, and the river ran out, it dried up.

Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,

12 S o man lies down and does not rise; until there is no heaven, they shall not awake nor be raised out of their sleep.

так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...

13 O that thou would hide me in Sheol, that thou would keep me covered until thy wrath is past, that thou would appoint me a set time and remember me!

О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!

14 I f a man dies, shall he live again? All the days of my appointed time I will wait until my transformation comes.

Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!

15 T hen thou shalt call, and I will answer thee; thou wilt have a desire towards the work of thine hands.

Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

16 ¶ For now thou dost number my steps; thou dost not open up my sin.

бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,

17 M y transgression is sealed up in a bag, and thou dost sew up my iniquity.

провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...

18 A nd certainly the mountain that falls is undone, and the rocks are removed out of their place.

Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,

19 T he impetuous waters break the stones and wash away the dust of the earth; in like manner thou dost cause man to lose hope.

каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...

20 T hou shalt be stronger than him for ever, and he passes; thou dost change his countenance and send him away.

Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...

21 H is sons shall be honoured and he shall not know of it; or they shall be afflicted, but he shall not perceive of them.

Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...

22 B ut while his flesh is upon him, he shall have pain, and his soul within him shall mourn.

Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..