1 ¶ And when Solomon had finished the building of the house of the LORD and the king’s house and all Solomon’s desire which he was pleased to do,

І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити,

2 t he LORD appeared to Solomon the second time as he had appeared unto him at Gibeon.

то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.

3 A nd the LORD said unto him, I have heard thy prayer and thy supplication that thou hast made in my presence. I have sanctified this house, which thou hast built, to put my name there for ever, and my eyes and my heart shall be there all the days.

І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.

4 A nd if thou wilt walk before me as David, thy father walked, in integrity of heart and in uprightness, to do according to all that I have commanded thee, keeping my statutes and my rights,

А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,

5 t hen I will establish the throne of thy kingdom upon Israel for ever as I spoke unto David, thy father, saying, There shall not fail thee a man upon the throne of Israel.

то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.

6 B ut if ye shall obstinately turn from following me, ye or your sons, and will not keep my commandments and my statutes which I have set before you, but go and serve other gods and worship them,

Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,

7 I will cut off Israel out of the land which I have given them, and this house, which I have sanctified unto my name, I will cast out of my sight, and Israel shall be a proverb and a byword among all peoples;

то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!

8 a nd at this house, which was high, any one that passes by it shall be astonished and shall hiss, and they shall say, Why has the LORD done thus unto this land and to this house?

І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...

9 A nd they shall answer, Because they forsook the LORD their God, who brought forth their fathers out of the land of Egypt and have taken hold upon other gods and have worshipped them and served them; for this the LORD has brought upon them all this evil.

І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!

10 ¶ And it came to pass at the end of twenty years in which Solomon had built the two houses, the house of the LORD and the king’s house

І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський,

11 ( for which Hiram, the king of Tyre, had furnished Solomon with cedar trees and fir trees and with gold, according to all his desire), that then King Solomon gave Hiram twenty cities in the land of Galilee.

а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.

12 A nd Hiram came out from Tyre to see the cities which Solomon had given him, and they did not please him.

І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони.

13 A nd he said, What cities are these which thou hast given me, my brother? And they called them the land of Cabul unto this day.

І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.

14 A nd Hiram had sent the king one hundred and twenty talents of gold.

І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота.

15 ¶ And this is the account of the levy which King Solomon raised to build the house of the LORD and his own house and Millo and the wall of Jerusalem and Hazor and Megiddo and Gezer.

А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.

16 F or Pharaoh, king of Egypt, had gone up and taken Gezer and burnt it with fire and slain the Canaanites that dwelt in the city and given it for a gift unto his daughter, Solomon’s wife.

Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.

17 A nd Solomon built Gezer and Bethhoron, the lower,

І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього,

18 a nd Baalath and Tadmor in the land of the wilderness,

і Баалата, і Тамара в пустині того краю,

19 l ikewise all the cities of store that Solomon had and cities for his chariots and cities for his horsemen and that which Solomon desired to build in Jerusalem and in Lebanon and in all the land of his dominion.

і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його.

20 A nd all the peoples that were left of the Amorites, Hittites, Perizzites, Hivites, and Jebusites, which were not of the sons of Israel,

Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,

21 t heir children that were left after them in the land, whom the sons of Israel were not able utterly to destroy, upon those Solomon levied a tribute of bondservice unto this day.

їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня.

22 B ut of the sons of Israel, Solomon did not impose service, but they were men of war, or his slaves or his princes or his captains or rulers of his chariots or his horsemen.

А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці.

23 A nd those that Solomon had made princes and officers over Solomon’s work were five hundred and fifty, who bore rule over the people that wrought in the work.

Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили народом, який робив на праці.

24 B ut Pharaoh’s daughter came up out of the city of David unto her house which Solomon had built for her; then he built Millo.

Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло.

25 A nd three times in a year Solomon offered burnt offerings and peace offerings upon the altar which he built unto the LORD, and he burnt incense upon the altar that was before the LORD, after the house was finished.

І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім.

26 A nd king Solomon made a navy of ships in Eziongeber, which is beside Eloth, on the shore of the Red sea, in the land of Edom.

І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї.

27 A nd Hiram sent in the navy his slaves, shipmen that had knowledge of the sea, with the slaves of Solomon.

І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.

28 A nd they went to Ophir and brought gold from there, four hundred and twenty talents and brought it to king Solomon.

І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.