1 ¶ I said, I will take heed to my ways that I sin not with my tongue: I will keep my mouth with a bit while the wicked is against me.

Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.

2 I was dumb with silence; I held my peace, even from good; and my sorrow was stirred.

(39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.

3 M y heart was hot within me, while I was musing the fire burned; then I spoke with my tongue,

(39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:

4 L ORD, make me to know my end and the measure of my days, what it is that I may know how long I am to be of this world.

(39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!

5 B ehold, thou hast made my days as a handbreadth, and my age is as nothing before thee; verily every man that lives is altogether vanity. Selah.

(39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.

6 S urely man walks in darkness; surely they are disquieted in vain; they heap up riches not knowing who shall gather them.

(39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!

7 ¶ And now, Lord, what shall I wait for? My hope is in thee.

(39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!

8 D eliver me from all my rebellions; do not make me the reproach of the foolish.

(39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!

9 I was dumb, I opened not my mouth because thou didst it.

(39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,

10 R emove thy stroke away from me: I am consumed by the blow of thine hand.

(39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...

11 W hen thou with chastening dost correct man for iniquity, thou makest his greatness to consume away like a moth; surely every man is vanity. Selah.

(39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.

12 H ear my prayer, O LORD, and give ear unto my cry; hold not thy peace at my tears: for I am a stranger with thee and a sojourner, as all my fathers were.

(39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!

13 O spare me, that I may recover strength before I go from here and be no more.

(39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!