1 ¶ I cried unto God with my voice, even unto God with my voice; and he gave ear unto me.

Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

2 I n the day of my trouble I sought the Lord; my sore bled in the night and ceased not; my soul refused to be comforted.

(77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

3 I remembered God and cried out; I complained, and my spirit was overwhelmed. Selah.

(77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

4 T hou didst hold my eyelids open; I am broken and did not speak.

(77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

5 I have considered the days from the beginning, the years of the ages.

(77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

6 I call to remembrance my songs of the night; I commune with my own heart, and my spirit made diligent search.

(77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

7 W ill the Lord cast off for ever? and will he be favourable no more?

(77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

8 I s his mercy gone for ever? does his word fail from generation to generation?

(77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

9 H as God forgotten to have mercy? has he in anger shut up his tender mercies? Selah.

(77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

10 A nd I said, This is my infirmity, but I will remember the years of the right hand of the most High.

(77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

11 ¶ I remembered the works of JAH; therefore I shall remember thy wonders of old.

(77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

12 I meditated also on all thy works and spoke of thy doings.

(77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

13 T hy way, O God, is in holiness; who is so great a God as our God?

(77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

14 T hou art the God that doest wonders; thou hast declared thy strength among the peoples.

(77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

15 T hou hast with thine arm redeemed thy people, the sons of Jacob and Joseph. Selah.

(77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

16 T he waters saw thee, O God, the waters saw thee; they were afraid; the depths also were troubled.

(77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

17 T he clouds poured out floods of waters; the heavens thundered; thy bolts of lightning also went forth.

(77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

18 T he voice of thy thunder was all around; the lightnings lightened the world; the earth trembled and shook.

(77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

19 T hy way was in the sea, and thy path in the great waters, and thy footsteps were not known.

(77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.

20 T hou didst lead thy people like a flock by the hand of Moses and Aaron.

(77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.