1 ¶ God, having spoken many times and in many ways in time past unto the fathers by the prophets,

Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,

2 h as in these last times spoken unto us by his Son, whom he has appointed heir of all things, by whom also he made the ages;

а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.

3 w ho being the brightness of his glory and the express image of his substance and upholding all things by the word of his power, when he had by himself purged our sins, sat down on the right hand of the Majesty on high;

Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.

4 ¶ being made so much better than the angels, as he has by inheritance obtained a more excellent name than they.

Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.

5 F or unto which of the angels did he say at any time, Thou art my Son, this day I have begotten thee? And again, I will be to him a Father, and he shall be to me a Son?

Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!

6 A nd again, when he brought in the firstbegotten into the world, he said, And let all the angels of God worship him.

І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.

7 A nd of the angels he said, Who makes his angels spirits and his ministers a flame of fire.

А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.

8 B ut unto the Son he said, Thy throne, O God, is for ever and ever: a rod of equity is the sceptre of thy kingdom.

А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.

9 T hou hast loved righteousness and hated iniquity; therefore, God, even thy God, has anointed thee with the oil of gladness above thy fellows.

Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

10 A nd Thou, Lord, in the beginning hast laid the foundation of the earth; and the heavens are the works of thine hands:

І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.

11 t hey shall perish; but thou dost remain; and they all shall wax old as doth a garment;

Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.

12 a nd as a vesture shalt thou fold them up, and they shall be changed; but thou art the same, and thy years shall never fail.

Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!

13 B ut to which of the angels did he say at any time, Sit on my right hand until I make thine enemies thy footstool?

Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

14 A re they not all ministering spirits, sent forth in service for the love of those who are the heirs of saving health?

Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?