1 J oshua called the Reubenites, the Gadites and the half-family group of Manasseh.

Тоді покликав Ісус племено Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,

2 H e said to them, “You have done all that the Lord’s servant Moses told you to do. You have obeyed me in all I have told you to do.

та й сказав їм: Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.

3 Y ou have not left your brothers alone even to this day. But you have been careful to do what the Lord your God has told you.

Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували виконання заповідей Господа, Бога вашого.

4 N ow the Lord your God has given rest to your brothers, as He promised them. So go now. Return to your homes in your own land, which the Lord’s servant Moses gave you on the other side of the Jordan.

А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверніться, та й ідіть собі до наметів своїх, до краю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йордану.

5 O nly be very careful to obey the Law which the Lord’s servant Moses told you. Love the Lord your God. Walk in all His ways. Obey His Laws. Stay close to Him, and work for Him with all your heart and soul.”

Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Закона, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею.

6 J oshua prayed that good would come to them, and sent them away. Then they went to their homes.

І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наметів своїх.

7 M oses had given land in Bashan to the half-family group of Manasseh. But Joshua gave land west of the Jordan to the other half of the family among their brothers. Joshua prayed that good would come to them when he sent them away to their homes.

А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йордану на захід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наметів, то поблагословив їх,

8 H e said to them, “Return to your homes with much riches, many animals, silver, gold, brass, iron, and very many clothes. Share with your brothers the riches taken from those who fought against you.”

та й сказав до них, говорячи: Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже численною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома одежами. Поділіть здобич від ваших ворогів із вашими братами.

9 T he sons of Reuben and Gad and the half-family group of Manasseh returned home. They left the people of Israel at Shiloh in the land of Canaan and went to their own land of Gilead. They had taken this land by the word of the Lord through Moses.

І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло, що в ханаанському Краї, щоб піти до краю Ґілеад, до краю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.

10 T he sons of Reuben and Gad and the half-family group of Manasseh came to the Jordan River. Before they crossed the Jordan, they built a very large altar on the Canaan side of the Jordan.

І прийшли до йорданських могил, що в ханаанському Краї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника над Йорданом, жертівника великого на вид.

11 T he people of Israel heard the news, “See, the people of Reuben and Gad and the half-family group of Manasseh have built an altar in the land of Canaan by the Jordan. It stands on the side that belongs to the people of Israel.”

І почули Ізраїлеві сини таке: Оце збудували сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника навпроти ханаанського Краю, при йорданських могилах, на боці Ізраїлевих синів.

12 W hen the people of Israel heard about it, all the sons of Israel gathered at Shiloh to make war against them.

І почули це Ізраїлеві сини, і була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, щоб піти на них війною.

13 T hen the sons of Israel sent Phinehas the son of the religious leader Eleazar into the land of Gilead to the people of Reuben and Gad and the half-family group of Manasseh.

І послали Ізраїлеві сини до синів Рувимових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського краю Пінхаса, сина священика Елеазара,

14 W ith him were ten leaders, one leader from each ruling house in every family of Israel. Each one was the head of his father’s house among the families of Israel.

та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.

15 T hey came to the people of Reuben and Gad and the half-family group of Manasseh in the land of Gilead, and said to them,

І прийшли вони до синів Рувимових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського краю, та й говорили з ними, кажучи:

16 “ All the people of the Lord say, ‘What sin is this that you have done against the God of Israel? You have turned away from following the Lord this day, by building yourselves an altar. Today you have gone against the Lord.

Так сказала вся Господня громада: Що це за переступ, що ви спроневірилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі жертівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.

17 I s not the sin of Peor enough for us? We have made ourselves unclean from that to this day, and much trouble has come upon the people of the Lord.

Чи нам мало Пеорового гріха, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пораза в Господній громаді?

18 N ow to add to that sin, this day you have turned away from following the Lord. If you go against the Lord today, He will be angry with all the people of Israel tomorrow.

А ви відвертаєтеся сьогодні від Господа. І станеться, ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.

19 N ow if the land you have been given is unclean, cross over into the Lord’s land. There stands the meeting tent of the Lord. Take land for yourselves among us. But do not go against the Lord, or against us, by building an altar other than the altar of the Lord our God.

І справді, якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до Краю Господньої посілости, що там пробуває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудуванням собі жертівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.

20 D id not Zerah’s son Achan sin by taking things that should have been destroyed? Anger came upon all the people of Israel. He did not die alone for his sin.’”

Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневірився був переступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єдиний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх.

21 T hen the people of Reuben and Gad and the half-family group of Manasseh answered the leaders of the families of Israel, saying,

І відповіли сини Рувимові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:

22 “ The Powerful One, the Lord, the Powerful One, God, the Lord! He knows! And may Israel itself know! If it was going against the Lord and not being faithful to Him, do not save us this day!

Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль він буде знати. Не пощади нас цього дня, якщо бунтом і якщо переступом проти Господа ми це зробили,

23 I f we have built an altar to turn away from following the Lord, or to give burnt gifts, grain gifts or peace gifts on it, may the Lord Himself punish us.

якщо ми збудували собі жертівника на відвернення від Господа; а якщо ми будували на принесення цілопалення та жертви хлібної, і якщо на спорядження на ньому мирних жертов, то Господь Він відплатить,

24 W e have done this because we were afraid that in time to come your children might say to our children, ‘What have you to do with the Lord, the God of Israel?

і якщо ми не зробили цього з обавою про таку річ, говорячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?

25 F or the Lord has put the Jordan between us and you people of Reuben and Gad. You have nothing to do with the Lord.’ Then your children might make our children stop worshiping the Lord.

Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йордан, нема вам наділу в Господі! І ваші сини відірвуть наших синів від боязні Господа.

26 S o we said, ‘Let us build an altar. It will not be for burnt gifts or killing animals in worship.

Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопалення й не на жертву,

27 B ut it will be something special to be seen between us and you and our children after us. It will show that we are to serve the Lord before Him with our burnt gifts, our gifts of animals and our peace gifts. Then your children will not say to our children in the future, “You have nothing to do with the Lord.”’

але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопаленнями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!

28 W e thought that if they say this to us or our children in the future we can say, ‘See the altar we have made like the altar of the Lord which our fathers made. It is not for burnt gifts or killing animals in worship. But it is something special to see between us and you.’

І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколінь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопалення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.

29 N ever let it be said that we went against the Lord and turned away from following the Lord this day by building an altar. It is not for burnt gifts or grain gifts or killing animals in worship. It is not to be used instead of the altar of the Lord our God before His meeting tent.”

Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відвертатися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопалення, і на жертву хлібну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його.

30 P hinehas the religious leader and the leaders of the people, the heads of the families of Israel who were with him, were pleased when they heard the words of the people of Reuben, Gad and Manasseh.

І почув священик Пінхас та начальники громади й голови тисяч Ізраїлевих, що були з ним, ті слова, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх очах.

31 P hinehas the son of Eleazar the religious leader said to the people of Reuben, Gad and Manasseh, “Today we know that the Lord is among us. Because you have not done this as sin against the Lord. Now you have saved the people of Israel from the hand of the Lord.”

І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневірилися Господеві тим переступом, тепер ви визволили Ізраїлевих синів від Господньої руки.

32 T hen Phinehas the son of the religious leader Eleazar and the leaders left the people of Reuben and Gad. They returned from the land of Gilead to the people of Israel in the land of Canaan. And they told them what had happened.

І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського краю до Краю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали їм звіт.

33 T he news pleased the people of Israel, and they gave thanks to God. They said no more about going against them in war, to destroy the land where the people of Reuben and Gad were living.

І була добра та річ в очах синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.

34 T he people of Reuben and Gad said, “This altar shows the agreement between us that the Lord is God.”

І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь Він Бог.