1 T hen Joseph could not hide his feelings in front of all who stood by him. He cried, “Send all the people away from me.” So no one was with him when Joseph told his brothers who he was.

І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.

2 H e cried so loud that the Egyptians heard it, and those of Pharaoh’s house heard of it.

І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 J oseph said to his brothers, “I am Joseph! Is my father still alive?” But his brothers could not answer him, for they were afraid in front of him.

І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...

4 J oseph said to his brothers, “Come near to me.” So they came near. He said, “I am your brother Joseph, whom you sold into Egypt.

А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...

5 B ut do not be troubled or angry with yourselves because you sold me here. For God sent me before you to save your life.

А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.

6 F or the land has been without food these two years. And there are five more years without plowing or gathering.

Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 G od sent me before you to make sure that your people will keep living on the earth. Now many of you will be saved.

І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 S o it was not you who sent me here, but God. He has made me a father to Pharaoh, and ruler of all his house, and of all the land of Egypt.

І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 H urry and go to my father. Say to him, ‘Your son Joseph says to you, “God has made me ruler of all Egypt. Come to me, and do not wait.

Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 Y ou will live in the land of Goshen, you and your children and grandchildren, your flocks and cattle, and all you have. And you will be near me.

І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 T here I will take care of you, so that you and your family will not be in need. For there are still five years coming without food. By then you would have nothing.”’

І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 “ Now your eyes see, and the eyes of my brother Benjamin see, that it is my mouth which is speaking to you.

І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 Y ou must tell my father of all my greatness in Egypt, and of all you have seen. You must hurry and bring my father here.”

І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.

14 T hen he put his arms around his brother Benjamin and cried. And Benjamin cried on his neck.

І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...

15 J oseph kissed all his brothers and cried over them. After that his brothers talked with him.

І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.

16 W hen the news was heard in Pharaoh’s house that Joseph’s brothers had come, Pharaoh and his servants were pleased.

І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 P haraoh said to Joseph, “Tell your brothers this: ‘Load your animals and go to the land of Canaan.

І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 T ake your father and your families and come to me. I will give you the best of the land of Egypt. And you will live on the fat of the land.’

І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 A lso say to them, ‘Take wagons from the land of Egypt for your little ones and your wives. Bring your father and come.

А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 D o not worry about the things that belong to you. For the best of all the land of Egypt is yours.’”

А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.

21 T he sons of Israel did as he said. Joseph gave them wagons as Pharaoh had told him. And he gave them what they would need as they traveled.

І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 H e gave new clothes to each of them. But to Benjamin he gave 300 pieces of silver and five times as many clothes.

І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 T o his father he sent ten donkeys loaded with the best things of Egypt, and ten female donkeys loaded with grain and bread and things his father would need as he traveled.

А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 T hen he sent his brothers away. As they left he said to them, “Do not be mad at each other on the way.”

І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!

25 S o they went out of Egypt and came to their father Jacob in the land of Canaan.

І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 T hey told him, “Joseph is still alive! He is ruler of all the land of Egypt!” Jacob’s heart almost stopped, because he did not believe them.

І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 S o they told him all the things that Joseph had said to them. And when he saw the wagons that Joseph had sent to carry him, the life of Jacob’s spirit returned.

І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 I srael said, “It is enough. My son Joseph is still alive. I will go and see him before I die.”

І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!