1 W hen King Hezekiah heard it, he tore his clothes. He covered himself with cloth made from hair, and went into the house of the Lord.
І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому...
2 T hen he sent Eliakim, the head of the house, and Shebna the writer, and the head religious leaders, covered with cloth made from hair, to Isaiah the man of God, the son of Amoz.
І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
3 T hey said to him, “Hezekiah says, ‘This day is a day of trouble, pain, and shame. For children have come to birth, and there is no strength for them to be born.
І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!
4 I t may be that the Lord your God will hear the words of Rabshakeh, whom his leader the king of Assyria has sent to try to bring shame upon the living God. The Lord your God may speak sharp words against what He has heard. So say a prayer for those who are left of His people.’”
Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться...
5 S o the servants of King Hezekiah came to Isaiah.
І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
6 A nd Isaiah said to them, “Tell your king, ‘This is what the Lord says. “Do not be afraid because of the words that you have heard, with which the servants of the king of Assyria have spoken against Me.
І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.
7 S ee, I will put a spirit in him so that he will hear some news and return to his own land. And I will make him fall by the sword in his own land.”’”
Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї!
8 T hen Rabshakeh returned and found the king of Assyria fighting against Libnah, for he had heard that the king had left Lachish.
І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
9 N ow the king had heard them say about King Tirhakah of Cush, “He has come out to fight against you.” When he heard it, he sent men to Hezekiah, saying,
І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:
10 “ Tell Hezekiah king of Judah, ‘Do not let your God in Whom you trust fool you, saying, “Jerusalem will not be given into the hand of the king of Assyria.”
Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.
11 S ee, you have heard what the kings of Assyria have done to all the lands. They have destroyed them all. So will you be kept from trouble?
Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?
12 D id the gods of those nations which my fathers have destroyed take them out of trouble? Did they save Gozan, Haran, Rezeph, and the sons of Eden who were in Telassar?
Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
13 W here is the king of Hamath, the king of Arpad, the king of the city of Sepharvaim, the king of Hena, or the king of Ivvah?’” Hezekiah’s Prayer
Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?
14 T hen Hezekiah took the letter from the hand of the men from Assyria, and read it. He went up to the house of the Lord and spread it out before the Lord.
І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.
15 A nd Hezekiah prayed to the Lord,
І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:
16 “ O Lord of All, the God of Israel, Who sits on the throne above the cherubim, You are the God, You alone, of all the nations of the earth. You have made heaven and earth.
Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!
17 L isten, O Lord, and hear. Open Your eyes, O Lord, and see. Listen to all the words of Sennacherib, which he has sent to speak against the living God.
Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.
18 I t is true, O Lord, the kings of Assyria have destroyed all the nations and their lands.
Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.
19 T hey have thrown their gods into the fire, for they were not gods but the work of men’s hands, made of wood and stone. So they have destroyed them.
І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
20 N ow, O Lord our God, take us out of his hand, that all the nations of the earth may know that You alone are the Lord.” The Word of the Lord to the King
А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!
21 T hen Isaiah the son of Amoz sent word to Hezekiah, saying, “This is what the Lord, the God of Israel, says, ‘Because you have prayed to Me about Sennacherib king of Assyria,
І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
22 t his is the word the Lord has spoken against him: “She has hated you and made fun of you, the young daughter of Zion who has never had a man! She has shaken her head behind you, the people of Jerusalem!
Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
23 W hom have you put to shame and spoken against? Against whom have you raised your voice and lifted up your eyes in pride? Against the Holy One of Israel!
Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!
24 T hrough your servants you have spoken against the Lord. You have said, ‘I came up to the high mountains with my many war-wagons, to the farthest parts of Lebanon. I cut down its tall cedar trees and its best cypress trees. I came to its highest mountain top, and to the place that has the most trees.
Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,
25 I dug wells in strange lands and drank water there. With the bottom of my feet I dried up all the rivers of Egypt.’
я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!
26 H ave you not heard that I planned this long ago? From days of old I planned it. Now I have made it happen, that you should turn strong cities built for battles into waste lands.
Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.
27 S o their people did not have any more strength. They were troubled and put to shame. They were like the grass of the field and like the green plant. They were like grass on the housetops, dried up before it is grown.
А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...
28 B ut I know your sitting down, and your going out and your coming in, and your anger against Me.
І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.
29 B ecause of your anger against Me, and because I have heard of your pride, I will put My hook in your nose, and My bit in your mouth. And I will make you return the way you came.
За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!
30 “ This will be the special thing for you to see: You will eat this year what grows of itself. In the second year you will eat what grows up from the same. Then in the third year you will plant and gather. You will plant grape-fields and eat their fruit.
А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.
31 A nd those who are left of the family of Judah will again have their roots grow down and grow their fruit above.
А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.
32 F or My people who are left will go out from Jerusalem and from Mount Zion. This will be done by the work of the Lord of All.”’”
Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.
33 S o the Lord says about the king of Assyria, ‘He will not come to this city or shoot an arrow there. He will not come before it with a battle-covering, or build a battle-wall against it.
Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.
34 H e will return by the same way he came, and he will not come to this city,’ says the Lord.
Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!
35 ‘ For I will fight for this city to save it for My own good, and for the good of My servant David.’”
І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!
36 T hen the angel of the Lord went out and killed 185, 000 men in the Assyrian camp. And when men got up early in the morning, they saw all these dead bodies.
І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...
37 S o Sennacherib king of Assyria left and returned home, and lived at Nineveh.
А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.
38 W hen he was worshiping in the house of his god Nisroch, his sons Adrammelech and Sharezer killed him with the sword. Then they ran away to the land of Ararat. And his son Esarhaddon became king in his place.
І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.