1 O n that day King Ahasuerus gave everything Haman owned, the one who hated the Jews, to Queen Esther. Mordecai came to the king, for Esther had told him what he was to her.

Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.

2 T he king took off the ring he used for marking his name, which he had taken away from Haman, and gave it to Mordecai. And Esther put Mordecai over everything Haman had owned.

І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.

3 T hen Esther spoke again to the king. She fell at his feet and cried and begged him to stop the sinful plan of Haman the Agagite, the plan he had made against the Jews.

І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...

4 T he king held out the special golden stick toward Esther. So she got up and stood in front of the king.

І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,

5 T hen she said, “If it pleases the king and if I have his favor, if the king thinks it is right and if I am pleasing in his eyes, let letters be written to keep Haman’s letters from being carried out. The letters Haman, the son of Hammedatha the Agagite, wrote would destroy the Jews in all the king’s nation.

та й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах.

6 F or how can I stand to see all the trouble that will come to my people? How can I keep on if I see them destroyed?”

Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?

7 S o King Ahasuerus said to Queen Esther and to Mordecai the Jew, “See, I have given everything Haman owned to Esther. They have hanged him on the tower because he had wanted to destroy all the Jews.

І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.

8 N ow you write whatever pleases you about the Jews, in the king’s name, and mark it with the king’s special ring. For what is written in the king’s name and marked with the king’s special ring may not be changed.”

А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.

9 S o the king’s writers were called at that time, on the twenty-third day of the third month, the month of Sivan. All that Mordecai said was written and sent to the Jews, the rulers, the leaders, and the princes of the 127 parts of the nation from India to Ethiopia. The letters were sent to every land in its own writing and to every people in their own language. And they were sent to the Jews in their own writing and language.

І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.

10 H e wrote in the name of King Ahasuerus and marked it with the king’s special ring. He sent the letters by men on fast horses used in the king’s work, raised from the king’s best male horse.

І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских,

11 I n the letters the king allowed the Jews who were in every city the right to gather together to fight for their lives. He gave them the right to destroy, kill, and do away with the whole army of any people or nation which might come to fight against them. They were given the right to kill even the children and women, and to take whatever belonged to them.

що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,

12 O n one day in all the nation of King Ahasuerus, the thirteenth day of the twelfth month, the month of Adar, they were to do this.

одного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.

13 T he letter was law in every part of the nation and was sent to all the people, so the Jews would be ready on that day to stand against those who hated them.

Відпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.

14 T he men went out in a hurry on the fast horses that were used for the king’s work, just as the king told them. And the letter was made known in the city of Susa where the king ruled.

Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи.

15 T hen Mordecai went out from the king wearing king’s clothing of blue and white, with a large gold crown and a long coat of fine linen and purple cloth. The people in the city of Susa were filled with joy and called out in loud voices.

А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося!

16 F or the Jews it was a time of joy and happiness and honor.

Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!

17 I n every part of the nation and in every city where the king’s law had come, there was happiness and joy for the Jews, a special supper and a good day. And many people who had come there from other countries became Jews because they were afraid of the Jews.

І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям.