1 H ow empty is the city that was once full of people! She was once great among the nations. But now she has become like a woman whose husband has died. She who was once a queen among the cities has become a servant made to work.

Як самітно сидить колись велелюдне це місто, немов удова воно стало! Могутнє посеред народів, княгиня посеред країн воно стало данницею!...

2 S he cries hard in the night, with tears on her face. She has no one to comfort her among all her lovers. All her friends have not been faithful to her. They have turned against her.

Гірко плаче по ночах вона, і сльози гарячі на щоках у неї... Нема потішителя в неї зо всіх, що кохали її, її зрадили всі її друзі, вони ворогами їй стали!

3 J udah has been taken away to a strange land where she suffers much and is made to work hard as a servant. She lives among the nations, but has no rest. All those who went after her have taken her in her trouble.

Юдея пішла на вигнання з біди та з роботи тяжкої, вона оселилася поміж поганами, спочинку собі не знайшла! Догнали її всі її переслідники серед тіснот...

4 T he roads of Zion are filled with sorrow, because no one comes to the special suppers. All her gates are laid waste. Her religious leaders are crying in sorrow. Her pure young women are troubled, and she herself is in bitter suffering.

Дороги сіонської доньки сумні, бо немає на свято прочан! Усі брами її попустіли, зідхає священство її, посумнілі дівчата її, а вона гірко їй!

5 T hose who hate her have power over her, and all goes well for them. For the Lord has made her suffer for her many sins. Her children have been taken away in front of those who hate her.

Її грабівники взяли гору над нею, і добре ведеться її ворогам, бо їй завдав смутку Господь за численність у неї гріхів: Немовлята її до полону пішли перед ворогом...

6 T he people of Zion have lost all her great power. Her princes are like deer that find no field where they can eat. They are weak as they run away from those who are after them.

І відійшла від сіонської доньки вся величність її... Її князі стали, немов олені ті, що паші собі не знаходять, і йдуть у безсиллі перед переслідником...

7 I n the days of her trouble and when she had no home, Jerusalem remembers all the things of much worth that were hers in days long ago, when her people fell into the hands of those who hated her. No one helped her. Those who hated her saw her and made fun of her when she was destroyed.

У дні лиха свого та страждання свого дочка єрусалимська спогадує всі свої скарби, що були від днів давніх, як народ її впав був у руку ворожу, і не було, хто б їй поміч подав... Вороги споглядали на неї, і сміялись з руїни її...

8 J erusalem sinned very much, so she is unclean. All who honored her hate her, because they have seen her put to shame. Even she herself cries in sorrow and turns away.

Дочка єрусалимська гріхом прогрішилась, тому то нечистою стала, усі, що її шанували, погорджують нею, наготу бо її вони бачили! І зідхає вона, й відвертається взад...

9 S he was unclean in her clothing. She did not think about her future. She came to nothing. She had no one to comfort her. “O Lord, see my suffering, for those who hate me have won!”

Нечистість її на подолках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала предивно, і нікого нема, хто б потішив її... Побач, Господи, горе моє, бо звеличився ворог!

10 T hose who hate her have laid their hands on all her things of much worth. For she has seen the nations go into her holy place, those whom You said must not gather with Your people.

Гнобитель простяг свою руку на всі її скарби, і бачить вона, що в святиню її увіходять погани, про яких наказав Ти: Не ввійдуть вони в твої збори!

11 A ll her people cry inside themselves as they look for bread. They have traded their things of much worth for food to have strength. “Look and see, O Lord, for I am hated.

Увесь народ її стогне, шукаючи хліба, свої скарби коштовні за їжу дають, аби тільки душу свою проживити... Зглянься, Господи, і подивися, яка стала погорджена я!

12 I s it nothing to all you who pass this way? Look and see if there is any sorrow like my sorrow given me, which the Lord put on me in the day of His burning anger.

Не вам кажучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завданий мені, що Господь засмутив ним мене у день лютого гніву Свого?...

13 H e sent fire from on high into my bones. He has spread a net for my feet and has turned me back. He has left me destroyed, and weak all day long.

Із височини Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанував! Розтяг сітку на ноги мої, повернув мене взад, учинив Він мене спустошілою, увесь день болящою...

14 T he weight of my sins is put upon me. He tied them together and put them upon my neck. He has taken away my strength. The Lord has given me over to those I cannot stand against.

Ярмо моїх прогріхів зв'язане міцно рукою Його, плетуться вони та приходять на шию мою! Він зробив, що спіткнулася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й звестись не можу...

15 T he Lord has turned away from all my strong soldiers. He has sent an army against me to crush my young men. The Lord has crushed the pure daughters of Judah like grapes are crushed to make wine.

Усіх моїх сильних Господь поскидав серед мене, мов на свято зібрання, Він скликав на мене, щоб моїх юнаків поторощити, як у чавилі, стоптав Господь дівчину, Юдину доньку...

16 T his is why I cry. Tears flow from my eyes, because a comforter is far from me who would give strength to my soul. My children are destroyed, because those who hate me have won.”

За оцим плачу я, око моє, моє око слізьми запливає! бо далеко від мене втішитель, що душу мою оживив би; мої діти понехтувані, бо посилився ворог!

17 Z ion has put out her hands, but there is no one to comfort her. The Lord has spoken against Jacob, that his neighbors should fight against him. Jerusalem has become unclean to them.

Сіонська дочка простягла свої руки, немає розрадника їй: Господь наказав проти Якова довкола нього його ворогам, донька єрусалимська нечистою стала між ними...

18 “ The Lord is right and good, yet I have not wanted to obey His Word. Listen now, all you people, and see my suffering. My pure young women and young men have been taken away to a strange land.

Справедливий Господь, а я слову Його неслухняна була... Послухайте но, всі народи, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки у неволю пішли!

19 I called to my lovers, but they were not faithful to me. My religious leaders and leaders of the people died in the city, while they looked for food to get their strength back.

Взивала до друзів своїх, та вони обманули мене! Священство моє й мої старші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживити...

20 S ee how I suffer, O Lord. My spirit is very troubled. My heart has no rest within me, for I have not obeyed. The sword kills in the street. In the house there is only death.

Зглянься, Господи, тісно мені! Моє нутро бентежиться, перевертається серце моє у мені, бо була зовсім неслухняна... На вулиці меч осирочував, а в домі смерть...

21 T hey have heard how I cry in sorrow. There is no one to comfort me. All those who hate me have heard of my trouble. They are glad for what You did. Bring the day that You have told us about, and let them become like me.

Почули, що я ось стогну, й немає мені потішителя, вчули про лихо моє всі мої вороги, та й зраділи, що Ти це зробив... Спровадив Ти день, що його заповів, бодай сталося їм, як мені!

22 L et their sin come before You, and do to them what You have done to me because of all my sin. My cries are many, and my heart is weak.”

Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, бо численні стогнання мої, моє ж серце боляще...