1 T hese are the nations the Lord left to test Israel. They were left to test all those who had not fought in any of the wars in Canaan.

А оце ті народи, що Господь позоставив на випробування ними Ізраїля, усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,

2 S o the children of the people of Israel who had not fought in wars might be taught about war.

тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни, тільки таких, що перед тим не знали їх:

3 T hese nations are: the five rulers of the Philistines, all the Canaanites, the Sidonians, and the Hivites who lived on Mount Lebanon, from Mount Baal-hermon as far as Lebo-hamath.

п'ять володарів филистимських, і всі ханаанеяни, і сидоняни, і хіввеяни, мешканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до виходу до Гамату.

4 T hey were left to test Israel, to find out if Israel would obey the Laws the Lord gave their fathers through Moses.

І були вони залишені на випробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися заповідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.

5 T he people of Israel lived among the Canaanites, the Hittites, the Amorites, the Perizzites, the Hivites and the Jebusites.

А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

6 T hey married their daughters. They gave their own daughters to their sons, and they worshiped their gods.

І вони брали їхніх дочок собі за жінок, а своїх дочок давали їхнім синам, та служили їхнім богам.

7 T he people of Israel did what was sinful in the eyes of the Lord. They forgot the Lord their God and served the Baals and the Asheroth.

І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Астартам.

8 S o the anger of the Lord was against Israel. He sold them into the hand of Cushan-rishathaim king of Mesopotamia. The people of Israel worked for Cushan-rishathaim for eight years.

І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річок. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.

9 B ut the people of Israel cried to the Lord. And the Lord gave the people of Israel someone who would save them. He gave them Othniel the son of Kenaz, Caleb’s younger brother.

І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника, і він врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.

10 T he Spirit of the Lord came upon him, and he led Israel. When he went out to war, the Lord gave Cushan-rishathaim king of Mesopotamia into his hand. He was stronger than Cushan-rishathaim.

І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.

11 T he land had rest for forty years. Then Othniel the son of Kenaz died.

І мав Край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.

12 T he people of Israel sinned in the eyes of the Lord again. So the Lord gave Eglon king of Moab strength against Israel, because they had sinned in the eyes of the Lord.

А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх очах.

13 E glon gathered together with the people of Ammon and Amalek. They went and won the war against Israel. And they took the city of Jericho.

І зібрав він до себе синів Аммонових та Амаликових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.

14 T he people of Israel worked for Eglon the king of Moab for eighteen years.

І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.

15 B ut when the people of Israel cried to the Lord, the Lord gave them someone to save them. He gave them Ehud the son of Gera, the Benjamite, a left-handed man. The people of Israel sent taxes by him to Eglon the king of Moab.

І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дарунка Еґлонові, цареві моавському.

16 E hud made a sword for himself with two sharp sides, almost as long as an arm. He tied it to the top part of his right leg, under his coat.

І зробив собі Егуд меча, а в нього два вістря, ґошед довжина його, він прип'яв його під своїм убранням на стегні своєї правиці.

17 T hen he brought the taxes to Eglon king of Moab. Now Eglon was a very fat man.

І приніс він того дарунка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон чоловік дуже товстий.

18 W hen Ehud had finished paying the taxes, he sent away the people who had carried the taxes.

І сталося, коли він скінчив підносити того дарунка, то відпустив тих, що несли того дарунка.

19 B ut he himself turned around at the stone gods of Gilgal and returned to Eglon, saying, “I have secret news for you, O king.” Eglon said, “Keep quiet.” And all who stood by him went away from him.

А він вернувся від бовванів, що при Ґілґалі, та й сказав: У мене таємна справа до тебе, о царю! А той сказав: Тихо! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.

20 E hud came to him while Eglon was sitting alone in his summer room. And Ehud said, “I have news from God for you.” The king got up from his seat.

І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохолодній горниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: Я маю Боже слово для тебе. І той устав із стільця.

21 E hud put out his left hand, took the sword from his right leg, and pushed it into Eglon’s stomach.

І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна своєї правиці, та й загнав його йому в живіт.

22 T he whole sword went into his stomach and the fat closed over it. For he did not pull the sword out of his stomach. The insides of Eglon’s stomach ran out.

І ввійшла також ручка за вістрям, а сало закрило за вістрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло вістря до міжкроччя.

23 T hen Ehud went out the back way. He closed the doors of the summer room behind him, and locked them.

І вийшов Егуд до сіней, і зачинив за собою двері тієї горниці, та й замкнув.

24 W hen Ehud had gone out, Eglon’s servants came. They saw that the doors of the summer room were locked. So they said, “He is only resting in there away from the heat.”

І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці замкнені. І вони сказали: Певне він для потреби своєї в прохолодному покої.

25 T hey waited until they were afraid because Eglon did not open the doors of the summer room. So they opened the lock and looked in the doors. And they found their owner lying dead on the floor.

І чекали вони аж допізна, а ото він не відчиняє дверей горниці. І взяли вони ключа, і відчинили, аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!

26 E hud got away while they were waiting. He passed the stone gods and got away to Seirah.

А Егуд утік, поки вони зволікались. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.

27 W hen he got there, he blew the horn in the hill country of Ephraim. Then the people of Israel went down with him from the hill country. Ehud went in front of them.

І сталося, коли він прийшов, то засурмив у сурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори, а він перед ними.

28 H e said to them, “Go after them. For the Lord has given into your hands the Moabites who hate you.” So they went down after him. They took over the crossing places of the Jordan beside Moab. And they did not let anyone cross.

І сказав він до них: Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів! І зійшли вони за ним, і захопили йорданські переходи до Моаву, і не дали нікому перейти.

29 A t that time they killed about 10, 000 Moabites, all strong men with strength of heart. No one got away.

І побили вони Моава того часу, близько десяти тисяч чоловіка, кожного кремезного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.

30 S o Moab was crushed under the power of Israel that day. And the land had rest for eighty years.

І був того дня приборканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдесят літ.

31 A fter Ehud, Shamgar the son of Anath became the leader. He killed 600 Philistines with a stick used to push cattle, and he also saved Israel.

А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филистимлян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятував Ізраїля.