1 A man by the name of Ananias and his wife, Sapphira, sold some land.

А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,

2 H e kept back part of the money for himself. His wife knew it also. The other part he took to the missionaries.

та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.

3 P eter said to Ananias, “Why did you let Satan fill your heart? He made you lie to the Holy Spirit. You kept back part of the money you got from your land.

І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?

4 W as not the land yours before you sold it? After it was sold, you could have done what you wanted to do with the money. Why did you allow your heart to do this? You have lied to God, not to men.”

Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!

5 W hen Ananias heard these words, he fell down dead. Much fear came on all those who heard what was done.

Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

6 T he young men got up and covered his body and carried him out and buried him.

Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.

7 A bout three hours later his wife came in. She did not know what had happened.

І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.

8 P eter said to her, “Tell me, did you sell the land for this amount of money?” She said, “Yes.”

І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.

9 T hen Peter said to her, “How could you two have talked together about lying to the Holy Spirit? See! Those who buried your husband are standing at the door and they will carry you out also.”

До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...

10 A t once she fell down at his feet and died. When the young men came in, they found that she was dead. They took her out and buried her beside her husband.

І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

11 M uch fear came on all the church and on all who heard it. The First Church Grows

І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...

12 T he missionaries did many powerful works among the people. They gathered together on Solomon’s Porch.

А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.

13 N o one from outside their own group came in with them because they were afraid. But those outside the church had respect for the followers.

А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

14 M any more men and women put their trust in Christ and were added to the group.

І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,

15 T hey brought the sick people and laid them on the streets hoping that if Peter walked by, his shadow would fall on some of them.

так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.

16 M any people went into Jerusalem from towns nearby. They took with them their sick people and all who were troubled with demons. All of them were healed. The Missionaries Are Put in Prison

І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!

17 T he head religious leader heard this. Some of the religious group who believe no one will be raised from the dead also heard of the people being healed. They became very jealous.

А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,

18 T hey took hold of the missionaries and put them in prison.

і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.

19 A n angel of the Lord opened the doors of the prison in the night and let them out. The angel said to them,

Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

20 “ Go, stand where you have been standing in the house of God. Keep on telling the people about this new life.”

Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.

21 W hen Peter and John heard this, they went in the house of God early in the morning and began to teach. When the head religious leader and those with him had come, they gathered the men of the court and the leaders of the Jews together. Then they sent to have the missionaries brought to them from the prison.

Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.

22 W hen the soldiers got there, they did not find them in prison. They went back and told the court.

А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

23 T he soldiers said, “We found the door of the prison locked and the soldiers watching the doors. When we opened the door, we found no one inside.”

говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!

24 W hen the religious leaders and the leader of the house of God heard this, they were much troubled as to what might happen.

Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.

25 T hen someone came and told them, “The men you put in prison are now standing in the house of God and teaching the people.”

Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.

26 T he leader of the house of God took his men and got them. They did not hurt the missionaries because they were afraid the people would throw stones at them.

Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.

27 T hey brought the missionaries in and made them stand in front of the court. The head religious leader said,

Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

28 “ We told you not to teach about Christ! See! You are spreading this teaching over all Jerusalem. Now you are making it look as if we are guilty of killing this Man.” The Missionaries Speak the Truth

Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...

29 T hen Peter and the missionaries said, “We must obey God instead of men!

Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!

30 T he God of our early fathers raised up Jesus, the One you killed and nailed to a cross.

Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.

31 G od raised this Man to His own right side as a leader and as the One Who saves from the punishment of sin. He makes it possible for the Jews to be sorry for their sins. Then they can turn from them and be forgiven.

Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

32 W e have seen these things and are telling about them. The Holy Spirit makes these things known also. God gives His Spirit to those who obey Him.” Gamaliel Speaks in Court

А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.

33 T he religious leaders became angry when they heard this. They planned to kill the missionaries.

Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...

34 G amaliel was a man of the religious leaders’ court. He was a proud religious law-keeper and a teacher of the Law. He was respected by all the people. He stood up and said that the missionaries should be sent outside for a short time.

І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.

35 T hen Gamaliel said to the court, “Jewish men, be careful what you plan to do with these men.

І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.

36 R emember that many years ago a man called Theudas made himself out to be someone great. He had about 400 followers. He was killed. His followers were divided and nothing came of his teaching.

Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.

37 A fter him, Judas of the country of Galilee gathered many followers. It was the time for every person to have his name written in the books of the nation. This Judas was killed also. All his followers were divided and went away.

Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.

38 I say to you now, stay away from these men and leave them alone. If this teaching and work is from men, it will come to nothing.

І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.

39 I f it is from God, you will not be able to stop it. You may even find yourselves fighting against God.”

А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.

40 T he court agreed with Gamaliel. So they called the missionaries in and beat them. They told them they must not speak in the name of Jesus. Then they were sent away.

І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.

41 S o the missionaries went away from the court happy that they could suffer shame because of His Name.

А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.

42 E very day in the house of God and in the homes, they kept teaching and preaching about Jesus Christ.

І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.