1 П отом вошел в Иерихон и проходил через него.

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

2 И вот, некто, именем Закхей, начальник мытарей и человек богатый,

І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

3 и скал видеть Иисуса, кто Он, но не мог за народом, потому что мал был ростом,

бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

4 и , забежав вперед, взлез на смоковницу, чтобы увидеть Его, потому что Ему надлежало проходить мимо нее.

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

5 И исус, когда пришел на это место, взглянув, увидел его и сказал ему: Закхей! сойди скорее, ибо сегодня надобно Мне быть у тебя в доме.

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

6 И он поспешно сошел и принял Его с радостью.

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

7 И все, видя то, начали роптать, и говорили, что Он зашел к грешному человеку;

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

8 З акхей же, став, сказал Господу: Господи! половину имения моего я отдам нищим, и, если кого чем обидел, воздам вчетверо.

Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

9 И исус сказал ему: ныне пришло спасение дому сему, потому что и он сын Авраама,

Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

10 и бо Сын Человеческий пришел взыскать и спасти погибшее.

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

11 К огда же они слушали это, присовокупил притчу: ибо Он был близ Иерусалима, и они думали, что скоро должно открыться Царствие Божие.

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

12 И так сказал: некоторый человек высокого рода отправлялся в дальнюю страну, чтобы получить себе царство и возвратиться;

Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

13 п ризвав же десять рабов своих, дал им десять мин и сказал им: употребляйте их в оборот, пока я возвращусь.

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

14 Н о граждане ненавидели его и отправили вслед за ним посольство, сказав: не хотим, чтобы он царствовал над нами.

Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

15 И когда возвратился, получив царство, велел призвать к себе рабов тех, которым дал серебро, чтобы узнать, кто что приобрел.

І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

16 П ришел первый и сказал: господин! мина твоя принесла десять мин.

І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

17 И сказал ему: хорошо, добрый раб! за то, что ты в малом был верен, возьми в управление десять городов.

І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

18 П ришел второй и сказал: господин! мина твоя принесла пять мин.

І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

19 С казал и этому: и ты будь над пятью городами.

Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

20 П ришел третий и сказал: господин! вот твоя мина, которую я хранил, завернув в платок,

І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

21 и бо я боялся тебя, потому что ты человек жестокий: берешь, чего не клал, и жнешь, чего не сеял.

Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

22 с казал ему: твоими устами буду судить тебя, лукавый раб! ты знал, что я человек жестокий, беру, чего не клал, и жну, чего не сеял;

І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

23 д ля чего же ты не отдал серебра моего в оборот, чтобы я, придя, получил его с прибылью?

Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

24 И сказал предстоящим: возьмите у него мину и дайте имеющему десять мин.

І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

25 И сказали ему: господин! у него есть десять мин.

І відказали йому: Пане, він десять мін має.

26 С казываю вам, что всякому имеющему дано будет, а у неимеющего отнимется и то, что имеет;

Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

27 в рагов же моих тех, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и избейте предо мною.

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

28 С казав это, Он пошел далее, восходя в Иерусалим.

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

29 И когда приблизился к Виффагии и Вифании, к горе, называемой Елеонскою, послал двух учеников Своих,

І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

30 с казав: пойдите в противолежащее селение; войдя в него, найдете молодого осла привязанного, на которого никто из людей никогда не садился; отвязав его, приведите;

наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

31 и если кто спросит вас: зачем отвязываете? скажите ему так: он надобен Господу.

Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

32 П осланные пошли и нашли, как Он сказал им.

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

33 К огда же они отвязывали молодого осла, хозяева его сказали им: зачем отвязываете осленка?

А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

34 О ни отвечали: он надобен Господу.

Вони ж відказали: Господь потребує його.

35 И привели его к Иисусу, и, накинув одежды свои на осленка, посадили на него Иисуса.

І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

36 И , когда Он ехал, постилали одежды свои по дороге.

Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

37 А когда Он приблизился к спуску с горы Елеонской, все множество учеников начало в радости велегласно славить Бога за все чудеса, какие видели они,

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

38 г оворя: благословен Царь, грядущий во имя Господне! мир на небесах и слава в вышних!

кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

39 И некоторые фарисеи из среды народа сказали Ему: Учитель! запрети ученикам Твоим.

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

40 Н о Он сказал им в ответ: сказываю вам, что если они умолкнут, то камни возопиют.

А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

41 И когда приблизился к городу, то, смотря на него, заплакал о нем

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

42 и сказал: о, если бы и ты хотя в сей твой день узнал, что служит к миру твоему! Но это сокрыто ныне от глаз твоих,

і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

43 и бо придут на тебя дни, когда враги твои обложат тебя окопами и окружат тебя, и стеснят тебя отовсюду,

Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

44 и разорят тебя, и побьют детей твоих в тебе, и не оставят в тебе камня на камне за то, что ты не узнал времени посещения твоего.

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

45 И , войдя в храм, начал выгонять продающих в нем и покупающих,

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

46 г оворя им: написано: дом Мой есть дом молитвы, а вы сделали его вертепом разбойников.

до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

47 И учил каждый день в храме. Первосвященники же и книжники и старейшины народа искали погубить Его,

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

48 и не находили, что бы сделать с Ним; потому что весь народ неотступно слушал Его.

але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.