1 Г оре мне! ибо со мною теперь--как по собрании летних плодов, как по уборке винограда: ни одной ягоды для еды, ни спелого плода, которого желает душа моя.

Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!

2 Н е стало милосердых на земле, нет правдивых между людьми; все строят ковы, чтобы проливать кровь; каждый ставит брату своему сеть.

Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.

3 Р уки их обращены к тому, чтобы уметь делать зло; начальник требует подарков, и судья судит за взятки, а вельможи высказывают злые хотения души своей и извращают дело.

Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.

4 Л учший из них--как терн, и справедливый--хуже колючей изгороди, день провозвестников Твоих, посещение Твое наступает; ныне постигнет их смятение.

Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!

5 Н е верьте другу, не полагайтесь на приятеля; от лежащей на лоне твоем стереги двери уст твоих.

І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх!

6 И бо сын позорит отца, дочь восстает против матери, невестка--против свекрови своей; враги человеку--домашние его.

Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його!

7 А я буду взирать на Господа, уповать на Бога спасения моего: Бог мой услышит меня.

А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене!

8 Н е радуйся ради меня, неприятельница моя! хотя я упал, но встану; хотя я во мраке, но Господь свет для меня.

Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!

9 Г нев Господень я буду нести, потому что согрешил пред Ним, доколе Он не решит дела моего и не совершит суда надо мною; тогда Он выведет меня на свет, и я увижу правду Его.

Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!

10 И увидит это неприятельница моя и стыд покроет ее, говорившую мне: 'где Господь Бог твой?' Насмотрятся на нее глаза мои, как она будет попираема подобно грязи на улицах.

І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де Він, Господь, Бог твій? Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях.

11 В день сооружения стен твоих, в этот день отдалится определение.

Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддалиться границя твоя цього дня!

12 В тот день придут к тебе из Ассирии и городов Египетских, и от Египта до реки, и от моря до моря, и от горы до горы.

Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.

13 А земля та будет пустынею за жителей ее, за плоды деяний их.

І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків.

14 П аси народ Твой жезлом Твоим, овец наследия Твоего, обитающих уединенно в лесу среди Кармила; да пасутся они на Васане и Галааде, как во дни древние!

Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого; що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.

15 К ак во дни исхода твоего из земли Египетской, явлю ему дивные дела.

Як за днів твого виходу з краю єгипетського, покажу йому чуда.

16 У видят это народы и устыдятся при всем могуществе своем; положат руку на уста, уши их сделаются глухими;

Народи побачать оце, і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть.

17 б удут лизать прах как змея, как черви земные выползут они из укреплений своих; устрашатся Господа Бога нашего и убоятся Тебя.

Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятись Тебе!

18 К то Бог, как Ты, прощающий беззаконие и не вменяющий преступления остатку наследия Твоего? не вечно гневается Он, потому что любит миловать.

Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?

19 О н опять умилосердится над нами, изгладит беззакония наши. Ты ввергнешь в пучину морскую все грехи наши.

Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.

20 Т ы явишь верность Иакову, милость Аврааму, которую с клятвою обещал отцам нашим от дней первых.

Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх.