1 Д оброе имя лучше большого богатства, и добрая слава лучше серебра и золота.

Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.

2 Б огатый и бедный встречаются друг с другом: того и другого создал Господь.

Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.

3 Б лагоразумный видит беду, и укрывается; а неопытные идут вперед, и наказываются.

Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

4 З а смирением следует страх Господень, богатство и слава и жизнь.

Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.

5 Т ерны и сети на пути коварного; кто бережет душу свою, удались от них.

Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.

6 Н аставь юношу при начале пути его: он не уклонится от него, когда и состарится.

Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.

7 Б огатый господствует над бедным, и должник рабом заимодавца.

Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.

8 С еющий неправду пожнет беду, и трости гнева его не станет.

Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.

9 М илосердый будет благословляем, потому что дает бедному от хлеба своего.

Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.

10 П рогони кощунника, и удалится раздор, и прекратятся ссора и брань.

Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.

11 К то любит чистоту сердца, у того приятность на устах, тому царь--друг.

Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

12 О чи Господа охраняют знание, а слова законопреступника Он ниспровергает.

Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.

13 Л енивец говорит: 'лев на улице! посреди площади убьют меня!'

Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!

14 Г лубокая пропасть--уста блудниц: на кого прогневается Господь, тот упадет туда.

Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.

15 Г лупость привязалась к сердцу юноши, но исправительная розга удалит ее от него.

До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.

16 К то обижает бедного, чтобы умножить свое богатство, и кто дает богатому, тот обеднеет.

Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.

17 П риклони ухо твое, и слушай слова мудрых, и сердце твое обрати к моему знанию;

Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,

18 п отому что утешительно будет, если ты будешь хранить их в сердце твоем, и они будут также в устах твоих.

бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!

19 Ч тобы упование твое было на Господа, я учу тебя и сегодня, и ты.

Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.

20 Н е писал ли я тебе трижды в советах и наставлении,

Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,

21 ч тобы научить тебя точным словам истины, дабы ты мог передавать слова истины посылающим тебя?

щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.

22 Н е будь грабителем бедного, потому что он беден, и не притесняй несчастного у ворот,

Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,

23 п отому что Господь вступится в дело их и исхитит душу у грабителей их.

бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

24 Н е дружись с гневливым и не сообщайся с человеком вспыльчивым,

Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,

25 ч тобы не научиться путям его и не навлечь петли на душу твою.

щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.

26 Н е будь из тех, которые дают руки и поручаются за долги:

Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:

27 е сли тебе нечем заплатить, то для чего доводить себя, чтобы взяли постель твою из-под тебя?

коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?

28 Н е передвигай межи давней, которую провели отцы твои.

Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.

29 В идел ли ты человека проворного в своем деле? Он будет стоять перед царями, он не будет стоять перед простыми.

Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.