1 И отвечал Иов и сказал:

А Йов відповів та й сказав:

2 е ще и ныне горька речь моя: страдания мои тяжелее стонов моих.

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

3 О , если бы я знал, где найти Его, и мог подойти к престолу Его!

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

4 Я изложил бы пред Ним дело мое и уста мои наполнил бы оправданиями;

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

5 у знал бы слова, какими Он ответит мне, и понял бы, что Он скажет мне.

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

6 Н еужели Он в полном могуществе стал бы состязаться со мною? О, нет! Пусть Он только обратил бы внимание на меня.

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

7 Т огда праведник мог бы состязаться с Ним, --и я навсегда получил бы свободу от Судии моего.

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

8 Н о вот, я иду вперед--и нет Его, назад--и не нахожу Его;

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

9 д елает ли Он что на левой стороне, я не вижу; скрывается ли на правой, не усматриваю.

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

10 Н о Он знает путь мой; пусть испытает меня, --выйду, как золото.

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

11 Н ога моя твердо держится стези Его; пути Его я хранил и не уклонялся.

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

12 О т заповеди уст Его не отступал; глаголы уст Его хранил больше, нежели мои правила.

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

13 Н о Он тверд; и кто отклонит Его? Он делает, чего хочет душа Его.

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

14 Т ак, Он выполнит положенное мне, и подобного этому много у Него.

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

15 П оэтому я трепещу пред лицем Его; размышляю--и страшусь Его.

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

16 Б ог расслабил сердце мое, и Вседержитель устрашил меня.

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

17 З ачем я не уничтожен прежде этой тьмы, и Он не сокрыл мрака от лица моего!

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!