1 П осле сего пошел Иисус на ту сторону моря Галилейского, Тивериады.

Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

2 З а Ним последовало множество народа, потому что видели чудеса, которые Он творил над больными.

А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

3 И исус взошел на гору и там сидел с учениками Своими.

Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

4 П риближалась же Пасха, праздник Иудейский.

Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

5 И исус, возведя очи и увидев, что множество народа идет к Нему, говорит Филиппу: где нам купить хлебов, чтобы их накормить?

А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

6 Г оворил же это, испытывая его; ибо Сам знал, что хотел сделать.

Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

7 Ф илипп отвечал Ему: им на двести динариев не довольно будет хлеба, чтобы каждому из них досталось хотя понемногу.

Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

8 О дин из учеников Его, Андрей, брат Симона Петра, говорит Ему:

Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

9 з десь есть у одного мальчика пять хлебов ячменных и две рыбки; но что это для такого множества?

Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

10 И исус сказал: велите им возлечь. Было же на том месте много травы. Итак возлегло людей числом около пяти тысяч.

А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

11 И исус, взяв хлебы и воздав благодарение, роздал ученикам, а ученики возлежавшим, также и рыбы, сколько кто хотел.

А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

12 И когда насытились, то сказал ученикам Своим: соберите оставшиеся куски, чтобы ничего не пропало.

І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

13 И собрали, и наполнили двенадцать коробов кусками от пяти ячменных хлебов, оставшимися у тех, которые ели.

І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

14 Т огда люди, видевшие чудо, сотворенное Иисусом, сказали: это истинно Тот Пророк, Которому должно придти в мир.

А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

15 И исус же, узнав, что хотят придти, нечаянно взять его и сделать царем, опять удалился на гору один.

Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

16 К огда же настал вечер, то ученики Его сошли к морю

А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

17 и , войдя в лодку, отправились на ту сторону моря, в Капернаум. Становилось темно, а Иисус не приходил к ним.

І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

18 Д ул сильный ветер, и море волновалось.

Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

19 П роплыв около двадцати пяти или тридцати стадий, они увидели Иисуса, идущего по морю и приближающегося к лодке, и испугались.

Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

20 Н о Он сказал им: это Я; не бойтесь.

Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

21 О ни хотели принять Его в лодку; и тотчас лодка пристала к берегу, куда плыли.

І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

22 Н а другой день народ, стоявший по ту сторону моря, видел, что там, кроме одной лодки, в которую вошли ученики Его, иной не было, и что Иисус не входил в лодку с учениками Своими, а отплыли одни ученики Его.

А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

23 М ежду тем пришли из Тивериады другие лодки близко к тому месту, где ели хлеб по благословении Господнем.

А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

24 И так, когда народ увидел, что тут нет Иисуса, ни учеников Его, то вошли в лодки и приплыли в Капернаум, ища Иисуса.

Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

25 И , найдя Его на той стороне моря, сказали Ему: Равви! когда Ты сюда пришел?

І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

26 И исус сказал им в ответ: истинно, истинно говорю вам: вы ищете Меня не потому, что видели чудеса, но потому, что ели хлеб и насытились.

Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

27 С тарайтесь не о пище тленной, но о пище, пребывающей в жизнь вечную, которую даст вам Сын Человеческий, ибо на Нем положил печать Отец, Бог.

Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

28 И так сказали Ему: что нам делать, чтобы творить дела Божии?

Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

29 И исус сказал им в ответ: вот дело Божие, чтобы вы веровали в Того, Кого Он послал.

Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

30 Н а это сказали Ему: какое же Ты дашь знамение, чтобы мы увидели и поверили Тебе? что Ты делаешь?

А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

31 О тцы наши ели манну в пустыне, как написано: хлеб с неба дал им есть.

Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

32 И исус же сказал им: истинно, истинно говорю вам: не Моисей дал вам хлеб с неба, а Отец Мой дает вам истинный хлеб с небес.

А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

33 И бо хлеб Божий есть тот, который сходит с небес и дает жизнь миру.

Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

34 Н а это сказали Ему: Господи! подавай нам всегда такой хлеб.

А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

35 И исус же сказал им: Я есмь хлеб жизни; приходящий ко Мне не будет алкать, и верующий в Меня не будет жаждать никогда.

Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

36 Н о Я сказал вам, что вы и видели Меня, и не веруете.

Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

37 В се, что дает Мне Отец, ко Мне придет; и приходящего ко Мне не изгоню вон,

Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

38 и бо Я сошел с небес не для того, чтобы творить волю Мою, но волю пославшего Меня Отца.

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

39 В оля же пославшего Меня Отца есть та, чтобы из того, что Он Мне дал, ничего не погубить, но все то воскресить в последний день.

Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

40 В оля Пославшего Меня есть та, чтобы всякий, видящий Сына и верующий в Него, имел жизнь вечную; и Я воскрешу его в последний день.

Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

41 В озроптали на Него Иудеи за то, что Он сказал: Я есмь хлеб, сшедший с небес.

Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

42 И говорили: не Иисус ли это, сын Иосифов, Которого отца и Мать мы знаем? Как же говорит Он: я сшел с небес?

І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

43 И исус сказал им в ответ: не ропщите между собою.

А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

44 Н икто не может придти ко Мне, если не привлечет его Отец, пославший Меня; и Я воскрешу его в последний день.

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

45 У пророков написано: и будут все научены Богом. Всякий, слышавший от Отца и научившийся, приходит ко Мне.

У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

46 Э то не то, чтобы кто видел Отца, кроме Того, Кто есть от Бога; Он видел Отца.

Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

47 И стинно, истинно говорю вам: верующий в Меня имеет жизнь вечную.

Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

48 Я есмь хлеб жизни.

Я хліб життя!

49 О тцы ваши ели манну в пустыне и умерли;

Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

50 х леб же, сходящий с небес, таков, что ядущий его не умрет.

То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

51 Я хлеб живый, сшедший с небес; ядущий хлеб сей будет жить вовек; хлеб же, который Я дам, есть Плоть Моя, которую Я отдам за жизнь мира.

Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

52 Т огда Иудеи стали спорить между собою, говоря: как Он может дать нам есть Плоть Свою?

Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

53 И исус же сказал им: истинно, истинно говорю вам: если не будете есть Плоти Сына Человеческого и пить Крови Его, то не будете иметь в себе жизни.

І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

54 Я дущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь имеет жизнь вечную, и Я воскрешу его в последний день.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

55 И бо Плоть Моя истинно есть пища, и Кровь Моя истинно есть питие.

Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

56 Я дущий Мою Плоть и пиющий Мою Кровь пребывает во Мне, и Я в нем.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

57 К ак послал Меня живый Отец, и Я живу Отцем, и ядущий Меня жить будет Мною.

Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

58 С ей-то есть хлеб, сшедший с небес. Не так, как отцы ваши ели манну и умерли: ядущий хлеб сей жить будет вовек.

То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

59 С ие говорил Он в синагоге, уча в Капернауме.

Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

60 М ногие из учеников Его, слыша то, говорили: какие странные слова! кто может это слушать?

А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

61 Н о Иисус, зная Сам в Себе, что ученики Его ропщут на то, сказал им: это ли соблазняет вас?

А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

62 Ч то ж, если увидите Сына Человеческого восходящего, где был прежде?

А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

63 Д ух животворит; плоть не пользует нимало. Слова, которые говорю Я вам, суть дух и жизнь.

То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

64 Н о есть из вас некоторые неверующие. Ибо Иисус от начала знал, кто суть неверующие и кто предаст Его.

Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

65 И сказал: для того-то и говорил Я вам, что никто не может придти ко Мне, если то не дано будет ему от Отца Моего.

І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

66 С этого времени многие из учеников Его отошли от Него и уже не ходили с Ним.

Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

67 Т огда Иисус сказал двенадцати: не хотите ли и вы отойти?

І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

68 С имон Петр отвечал Ему: Господи! к кому нам идти? Ты имеешь глаголы вечной жизни:

Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

69 и мы уверовали и познали, что Ты Христос, Сын Бога живаго.

Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

70 И исус отвечал им: не двенадцать ли вас избрал Я? но один из вас диавол.

Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

71 Э то говорил Он об Иуде Симонове Искариоте, ибо сей хотел предать Его, будучи один из двенадцати.

Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.