1 D espués de esto, Jesús se dirigió al otro lado del lago de Galilea, el lago de Tiberias.

Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

2 Y una gran multitud lo seguía, porque veía las señales que hacía en los enfermos.

А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

3 E ntonces Jesús subió a un monte, y se sentó allí con sus discípulos.

Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

4 Y a estaba cerca la pascua, la fiesta de los judíos.

Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

5 C uando Jesús alzó la vista y vio que una gran multitud se acercaba a él, le dijo a Felipe: «¿Dónde compraremos pan, para que éstos coman?»

А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

6 P ero decía esto para ponerlo a prueba, pues él ya sabía lo que estaba por hacer.

Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

7 F elipe le respondió: «Ni doscientos denarios de pan bastarían para que cada uno de ellos recibiera un poco.»

Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

8 A ndrés, que era hermano de Simón Pedro y uno de sus discípulos, le dijo:

Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

9 « Aquí está un niño, que tiene cinco panes de cebada y dos pescados pequeños; pero ¿qué es esto para tanta gente?»

Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

10 E ntonces Jesús dijo: «Hagan que la gente se recueste.» Había mucha hierba en aquel lugar, y se recostaron como cinco mil hombres.

А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

11 J esús tomó aquellos panes, y luego de dar gracias los repartió entre los discípulos, y los discípulos entre los que estaban recostados. Esto mismo hizo con los pescados, y les dio cuanto querían.

А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

12 C uando quedaron saciados, les dijo a sus discípulos: «Recojan los pedazos que sobraron, para que no se pierda nada.»

І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

13 E ntonces ellos los recogieron, y con los pedazos que sobraron de los cinco panes de cebada a los que habían comido, llenaron doce cestas.

І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

14 A l ver aquellos hombres la señal que Jesús había hecho, dijeron: «Verdaderamente, éste es el profeta que había de venir al mundo.»

А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

15 C uando Jesús se dio cuenta de que iban a venir para apoderarse de él y hacerlo rey, volvió a retirarse al monte él solo. Jesús camina sobre el agua

Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

16 A l anochecer sus discípulos bajaron al lago,

А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

17 y en una barca comenzaron a cruzar el lago hacia Cafarnaún. Ya estaba oscuro, y Jesús no había venido a reunirse con ellos.

І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

18 Y el lago se agitaba con un gran viento que soplaba.

Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

19 H abrían remado unos veinticinco o treinta estadios, cuando vieron a Jesús caminar sobre el lago y acercarse a la barca. Y tuvieron miedo.

Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

20 P ero él les dijo: «Yo soy; no teman.»

Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

21 E ntonces ellos gustosamente lo recibieron en la barca, y ésta llegó enseguida a la tierra adonde iban. La gente busca a Jesús

І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

22 A l día siguiente, la gente que estaba al otro lado del lago vio que allí no había habido más que una sola barca, y que Jesús no había entrado en ella con sus discípulos, sino que éstos se habían ido solos.

А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

23 P ero otras barcas habían arribado de Tiberias, cerca del lugar donde habían comido el pan después de haber dado gracias el Señor.

А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

24 C uando la gente vio que ni Jesús ni sus discípulos estaban allí, entraron en las barcas y fueron a Cafarnaún, para buscar a Jesús. Jesús, el pan de vida

Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

25 C uando lo hallaron al otro lado del lago, le dijeron: «Rabí, ¿cuándo llegaste acá?»

І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

26 J esús les respondió: «De cierto, de cierto les digo que ustedes no me buscan por haber visto señales, sino porque comieron el pan y quedaron satisfechos.

Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

27 T rabajen, pero no por la comida que perece, sino por la comida que permanece para vida eterna, la cual el Hijo del Hombre les dará; porque a éste señaló Dios el Padre.»

Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

28 E ntonces le dijeron: «¿Y qué debemos hacer para poner en práctica las obras de Dios?»

Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

29 J esús les respondió: «Ésta es la obra de Dios: que crean en aquel que él ha enviado.»

Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

30 L e dijeron entonces: «Pero ¿qué señal haces tú, para que veamos y te creamos? ¿Qué es lo que haces?

А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

31 N uestros padres comieron el maná en el desierto, tal y como está escrito: “Pan del cielo les dio a comer.”»

Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

32 Y Jesús les dijo: «De cierto, de cierto les digo, que no fue Moisés quien les dio el pan del cielo, sino que es mi Padre quien les da el verdadero pan del cielo.

А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

33 Y el pan de Dios es aquel que descendió del cielo y da vida al mundo.»

Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

34 L e dijeron: «Señor, danos siempre este pan.»

А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

35 J esús les dijo: «Yo soy el pan de vida. El que a mí viene, nunca tendrá hambre; y el que en mí cree, no tendrá sed jamás.

Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

36 P ero yo les he dicho que, aunque me han visto, no creen.

Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

37 T odo lo que el Padre me da, vendrá a mí; y al que a mí viene, no lo echo fuera.

Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

38 P orque no he descendido del cielo para hacer mi voluntad, sino la voluntad del que me envió.

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

39 Y ésta es la voluntad del que me envió: Que de todo lo que él me dio, yo no pierda nada, sino que lo resucite en el día final.

Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

40 Y ésta es la voluntad de mi Padre: Que todo aquel que ve al Hijo, y cree en él, tenga vida eterna; y yo lo resucitaré en el día final.»

Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

41 L os judíos murmuraban acerca de él, porque había dicho: «Yo soy el pan que descendió del cielo.»

Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

42 Y decían: «¿Acaso no es éste Jesús, el hijo de José, cuyo padre y madre nosotros conocemos? Entonces ¿cómo puede decir: “Del cielo he descendido”?»

І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

43 J esús les respondió: «No estén murmurando entre ustedes.

А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

44 N inguno puede venir a mí, si el Padre que me envió no lo trae. Y yo lo resucitaré en el día final.

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

45 E n los profetas está escrito: “Y todos serán enseñados por Dios.” Así que, todo aquel que ha oído al Padre, y ha aprendido de él, viene a mí.

У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

46 N o es que alguno haya visto al Padre, sino el que vino de Dios; éste sí ha visto al Padre.

Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

47 D e cierto, de cierto les digo: El que cree en mí, tiene vida eterna.

Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

48 Y o soy el pan de vida.

Я хліб життя!

49 L os padres de ustedes comieron el maná en el desierto, y murieron.

Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

50 É ste es el pan que desciende del cielo, para que el que coma de él, no muera.

То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

51 Y o soy el pan vivo que descendió del cielo. Si alguno come de este pan, vivirá para siempre; y el pan que yo daré es mi carne, la cual daré por la vida del mundo.»

Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

52 L os judíos discutían entre sí, y decían: «¿Y cómo puede éste darnos a comer su carne?»

Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

53 J esús les dijo: «De cierto, de cierto les digo: Si no comen la carne del Hijo del Hombre, y beben su sangre, no tienen vida en ustedes.

І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

54 E l que come mi carne y bebe mi sangre, tiene vida eterna; y yo lo resucitaré en el día final.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

55 P orque mi carne es verdadera comida, y mi sangre es verdadera bebida.

Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

56 E l que come mi carne y bebe mi sangre, permanece en mí, y yo en él.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

57 A sí como el Padre viviente me envió, y yo vivo por el Padre, así también el que me come también vivirá por mí.

Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

58 É ste es el pan que descendió del cielo. No es como el pan que comieron los padres de ustedes, y murieron; el que come de este pan, vivirá eternamente.»

То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

59 J esús dijo estas cosas en la sinagoga, cuando enseñaba en Cafarnaún. Palabras de vida eterna

Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

60 A l oír esto, muchos de sus discípulos dijeron: «Dura es esta palabra; ¿quién puede escucharla?»

А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

61 J esús, al darse cuenta de que sus discípulos murmuraban acerca de esto, les dijo: «¿Esto les resulta escandaloso?

А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

62 ¿ Pues qué pasaría si vieran al Hijo del Hombre ascender adonde antes estaba?

А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

63 E l espíritu es el que da vida; la carne para nada aprovecha. Las palabras que yo les he hablado son espíritu y son vida.

То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

64 P ero hay algunos de ustedes que no creen.» Y es que Jesús sabía desde el principio quiénes eran los que no creían, y quién lo entregaría,

Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

65 a sí que dijo: «Por eso les he dicho que ninguno puede venir a mí, si el Padre no se lo concede.»

І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

66 A partir de entonces muchos de sus discípulos dejaron de seguirlo, y ya no andaban con él.

Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

67 E ntonces, Jesús dijo a los doce: «¿También ustedes quieren irse?»

І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

68 S imón Pedro le respondió: «Señor, ¿a quién iremos? Tú tienes palabras de vida eterna.

Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

69 Y nosotros hemos creído, y sabemos, que tú eres el Cristo, el Hijo del Dios viviente.»

Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

70 J esús les respondió: «¿Y acaso no los he escogido yo a ustedes doce, y uno de ustedes es un diablo?»

Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

71 Y se refería Jesús a Judas Iscariote, hijo de Simón, porque éste era uno de los doce, y era el que lo iba a entregar.

Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.