1 ¡ Sálvanos, Señor, pues ya no hay gente piadosa! ¡Ya no hay en este mundo gente fiel!

Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

2 U nos a otros se dicen mentiras; se hablan con labios zalameros e hipócritas.

(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

3 P ero tú, Señor, destruirás todos esos labios; acabarás con toda lengua jactanciosa,

(12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

4 q ue dice: «Con nuestra lengua venceremos. Con los labios que tenemos, ¿quién puede dominarnos?»

(12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

5 T ú, Señor, has dicho: «Tanto se oprime a los pobres, y es tanto el clamor de los humildes, que ahora voy a levantarme para acudir en su ayuda.»

(12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

6 L as palabras del Señor son puras. Son perfectamente puras, como la plata refinada en el crisol!

(12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

7 T ú, Señor, nos protegerás; nos salvarás para siempre de esta generación,

(12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!

8 a un cuando los malvados estén al acecho y la humanidad siga exaltando la vileza.

(12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.