1 К огда же состарился Самуил, то поставил сыновей своих судьями над Израилем.

І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.

2 И мя старшему сыну его Иоиль, а имя второму его Авия; они судьями в Вирсавии.

І було ім'я перворідного сина його Йоїл, а ім'я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.

3 Н о сыновья его не ходили путями его, а уклонились в корысть и брали подарки, и судили превратно.

А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.

4 И собрались все старейшины Израиля, и пришли к Самуилу в Раму,

І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,

5 и сказали ему: вот, ты состарился, а сыновья твои не ходят путями твоими; итак поставь над нами царя, чтобы он судил нас, как у прочих народов.

та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.

6 И не понравилось слово сие Самуилу, когда они сказали: дай нам царя, чтобы он судил нас. И молился Самуил Господу.

І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.

7 И сказал Господь Самуилу: послушай голоса народа во всем, что они говорят тебе; ибо не тебя они отвергли, но отвергли Меня, чтоб Я не царствовал над ними;

І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.

8 к ак они поступали с того дня, в который Я вывел их из Египта, и до сего дня, оставляли Меня и служили иным богам, так поступают они с тобою;

Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.

9 и так послушай голоса их; только представь им и объяви им права царя, который будет царствовать над ними.

А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.

10 И пересказал Самуил все слова Господа народу, просящему у него царя,

І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,

11 и сказал: вот какие будут права царя, который будет царствовать над вами: сыновей ваших он возьмет и приставит их к колесницам своим и всадниками своими, и будут они бегать пред колесницами его;

і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;

12 и поставит у себя тысяченачальниками и пятидесятниками, и чтобы они возделывали поля его, и жали хлеб его, и делали ему воинское оружие и колесничный прибор его;

і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.

13 и дочерей ваших возьмет, чтоб они составляли масти, варили кушанье и пекли хлебы;

А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.

14 и поля ваши и виноградные и масличные сады ваши лучшие возьмет, и отдаст слугам своим;

І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.

15 и от посевов ваших и из виноградных садов ваших возьмет десятую часть и отдаст евнухам своим и слугам своим;

А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.

16 и рабов ваших и рабынь ваших, и юношей ваших лучших, и ослов ваших возьмет и употребит на свои дела;

І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.

17 о т мелкого скота вашего возьмет десятую часть, и сами вы будете ему рабами;

Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.

18 и восстенаете тогда от царя вашего, которого вы избрали себе; и не будет Господь отвечать вам тогда.

І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!

19 Н о народ не согласился послушаться голоса Самуила, и сказал: нет, пусть царь будет над нами,

Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!

20 и мы будем как прочие народы: будет судить нас царь наш, и ходить пред нами, и вести войны наши.

І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.

21 И выслушал Самуил все слова народа, и пересказал их вслух Господа.

І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.

22 И сказал Господь Самуилу: послушай голоса их и поставь им царя. И сказал Самуил Израильтянам: пойдите каждый в свой город.

А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!