1 A nd Joseph fell upon his father’s face, and wept upon him, and kissed him.

І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

2 A nd Joseph commanded his servants the physicians to embalm his father: and the physicians embalmed Israel.

І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.

3 A nd forty days were fulfilled for him; for so are fulfilled the days of those which are embalmed: and the Egyptians mourned for him threescore and ten days.

І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.

4 A nd when the days of his mourning were past, Joseph spake unto the house of Pharaoh, saying, If now I have found grace in your eyes, speak, I pray you, in the ears of Pharaoh, saying,

А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

5 M y father made me swear, saying, Lo, I die: in my grave which I have digged for me in the land of Canaan, there shalt thou bury me. Now therefore let me go up, I pray thee, and bury my father, and I will come again.

Батько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.

6 A nd Pharaoh said, Go up, and bury thy father, according as he made thee swear.

І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.

7 A nd Joseph went up to bury his father: and with him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his house, and all the elders of the land of Egypt,

І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,

8 a nd all the house of Joseph, and his brethren, and his father’s house: only their little ones, and their flocks, and their herds, they left in the land of Goshen.

і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.

9 A nd there went up with him both chariots and horsemen: and it was a very great company.

І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.

10 A nd they came to the threshingfloor of Atad, which is beyond Jordan, and there they mourned with a great and very sore lamentation: and he made a mourning for his father seven days.

І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.

11 A nd when the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning in the floor of Atad, they said, This is a grievous mourning to the Egyptians: wherefore the name of it was called Abel-mizraim, which is beyond Jordan.

І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:

12 A nd his sons did unto him according as he commanded them:

І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

13 f or his sons carried him into the land of Canaan, and buried him in the cave of the field of Machpelah, which Abraham bought with the field for a possession of a buryingplace of Ephron the Hittite, before Mamre.

І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.

14 A nd Joseph returned into Egypt, he, and his brethren, and all that went up with him to bury his father, after he had buried his father.

А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

15 A nd when Joseph’s brethren saw that their father was dead, they said, Joseph will peradventure hate us, and will certainly requite us all the evil which we did unto him.

І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?

16 A nd they sent a messenger unto Joseph, saying, Thy father did command before he died, saying,

І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

17 S o shall ye say unto Joseph, Forgive, I pray thee now, the trespass of thy brethren, and their sin; for they did unto thee evil: and now, we pray thee, forgive the trespass of the servants of the God of thy father. And Joseph wept when they spake unto him.

Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...

18 A nd his brethren also went and fell down before his face; and they said, Behold, we be thy servants.

І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!

19 A nd Joseph said unto them, Fear not: for am I in the place of God?

А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

20 B ut as for you, ye thought evil against me; but God meant it unto good, to bring to pass, as it is this day, to save much people alive.

Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!

21 N ow therefore fear ye not: I will nourish you, and your little ones. And he comforted them, and spake kindly unto them.

А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

22 A nd Joseph dwelt in Egypt, he, and his father’s house: and Joseph lived an hundred and ten years.

І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

23 A nd Joseph saw Ephraim’s children of the third generation: the children also of Machir the son of Manasseh were brought up upon Joseph’s knees.

І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

24 A nd Joseph said unto his brethren, I die: and God will surely visit you, and bring you out of this land unto the land which he sware to Abraham, to Isaac, and to Jacob.

І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.

25 A nd Joseph took an oath of the children of Israel, saying, God will surely visit you, and ye shall carry up my bones from hence.

І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!

26 S o Joseph died, being an hundred and ten years old: and they embalmed him, and he was put in a coffin in Egypt.

І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.