1 M y brethren, be not many masters, knowing that we shall receive the greater condemnation.

Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.

2 F or in many things we offend all. If any man offend not in word, the same is a perfect man, and able also to bridle the whole body.

Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

3 B ehold, we put bits in the horses’ mouths, that they may obey us; and we turn about their whole body.

От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.

4 B ehold also the ships, which though they be so great, and are driven of fierce winds, yet are they turned about with a very small helm, whithersoever the governor listeth.

От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.

5 E ven so the tongue is a little member, and boasteth great things. Behold, how great a matter a little fire kindleth!

Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!

6 A nd the tongue is a fire, a world of iniquity: so is the tongue among our members, that it defileth the whole body, and setteth on fire the course of nature; and it is set on fire of hell.

І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.

7 F or every kind of beasts, and of birds, and of serpents, and of things in the sea, is tamed, and hath been tamed of mankind:

Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,

8 b ut the tongue can no man tame; it is an unruly evil, full of deadly poison.

та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!

9 T herewith bless we God, even the Father; and therewith curse we men, which are made after the similitude of God.

Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.

10 O ut of the same mouth proceedeth blessing and cursing. My brethren, these things ought not so to be.

Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!

11 D oth a fountain send forth at the same place sweet water and bitter?

Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?

12 C an the fig tree, my brethren, bear olive berries? either a vine, figs? so can no fountain both yield salt water and fresh.

Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.

13 W ho is a wise man and endued with knowledge among you? let him shew out of a good conversation his works with meekness of wisdom.

Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!

14 B ut if ye have bitter envying and strife in your hearts, glory not, and lie not against the truth.

Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,

15 T his wisdom descendeth not from above, but is earthly, sensual, devilish.

це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.

16 F or where envying and strife is, there is confusion and every evil work.

Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!

17 B ut the wisdom that is from above is first pure, then peaceable, gentle, and easy to be intreated, full of mercy and good fruits, without partiality, and without hypocrisy.

А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.

18 A nd the fruit of righteousness is sown in peace of them that make peace.

А плід правди сіється творцями миру.