1 Б ратья, когда я пришел к вам, чтобы возвещать о тайне Божьей, то мои слова не отличались ни красноречием, ни особой мудростью.

А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,

2 Н аходясь среди вас, я решил не знать ничего, кроме Иисуса Христа, и притом распятого.

бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...

3 Я пришел к вам слабым, полным страха и трепета.

І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.

4 И моя весть и моя проповедь были не в убедительных словах человеческой мудрости, но в проявлении силы Духа,

І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,

5 ч тобы ваша вера основывалась не на мудрости человеческой, а на силе Божьей. Мудрость от Духа

щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!

6 М удрость же мы возвещаем среди людей духовно зрелых, но это не мудрость этого мира и не мудрость преходящих властителей этого мира.

А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

7 Н ет, мы говорим о тайной мудрости Божьей, которая до сих пор была скрыта, но еще до сотворения мира предназначена Им для нашей славы.

але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,

8 Т е, кому принадлежит власть в этом мире, не поняли ее, иначе они не распяли бы Господа славы.

яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!

9 Н о как написано: «Не видел глаз, не слышало ухо, и не приходило на сердце человеку то, что Бог приготовил любящим Его».

Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!

10 Н ам же Бог открыл это Духом Своим, потому что Духу известно все. Он проникает во все глубины премудрости Божьей.

А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

11 К то может знать мысли человека, кроме его собственного духа, живущего в нем? Так же и замыслов Бога никто не знает, кроме Духа Божьего.

Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

12 М ы же получили не дух этого мира, а Духа от Бога, чтобы нам понять все дарованное нам Богом.

А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,

13 О б этом мы возвещаем не словами человеческой мудрости, но словами, которым нас научил Дух. Мы объясняем духовные истины словами, которым нас учит Дух.

що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.

14 Н едуховный человек не принимает того, что приходит от Духа Божьего. Он считает это глупостью и не может понять, потому что об этом можно судить только духовно.

А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

15 Д уховный же человек может судить обо всем, тогда как о нем никакой человек судить не может,

Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.

16 п отому что «кто постиг разум Господа, чтобы советовать Ему?» Мы же имеем разум Христов.

Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!