1 П ророческое видение, которое было пророку Аввакуму. Первая жалоба пророка

Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.

2 О Господь, сколько же мне взывать о помощи, пока Ты услышишь? Сколько кричать Тебе о насилии, пока Ты спасешь?

Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!

3 З ачем Ты даешь мне видеть беззаконие, смотреть на страдание? Передо мной – разрушение и насилие, поднимаются рознь и разлад.

Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.

4 И з-за этого Закон утратил силу, и нет больше справедливости. Нечестивые взяли верх над праведными, и порочным стал правый суд. Ответ Бога

Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.

5 – Внимательно присмотритесь к народам, и вы будете крайне изумлены, потому что Я совершу в ваши дни такое, чему бы вы никогда не поверили, если бы вам рассказали об этом.

Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.

6 Я подниму халдеев, неистовый и свирепый народ, который помчится по всей земле отнимать чужие жилища.

Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.

7 О ни грозны и ужасны; они сами себе закон, и возвеличивают себя как хотят.

Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.

8 И х кони быстрее леопардов, злее волков во тьме. Их конница мчится во весь опор, их всадники скачут издалека. Они летят, как орел, что бросается на добычу,

І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.

9 п риходят для грабежа. Их полчища несутся, как знойный вихрь, собирая пленников, как песок.

Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.

10 С меются они над царями, издеваются над повелителями. Они потешаются над крепостями, насыпают осадный вал и берут их.

І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!

11 П роносятся они, как вихрь, преступный люд, чей бог – собственная сила. Вторая жалоба пророка

Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.

12 Г осподи, разве не издревле Ты? Святой мой Бог, Ты не умрешь! О Господь, Ты велел им исполнить приговор; Скала, Ты назначил им карать.

Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!

13 С лишком чисты Твои глаза, чтобы видеть зло, Ты не можешь смотреть на беззаконие. Почему же тогда Ты смотришь на вероломных молчишь, когда злые поглощают тех, кто праведнее их?

Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?

14 Т ы уподобил людей рыбе в морях, твари морской, у которой нет правителя.

Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.

15 В раг вытягивает их крюком, ловит сетью, сгоняет в невод, веселится и торжествует.

Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.

16 П оэтому сетям своим приносит он жертвы и благовония – своим неводам: ведь благодаря им жирен его кусок и роскошно его застолье.

Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!

17 Н еужели и дальше опорожнять ему сеть, без жалости истребляя народы?

Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?