1 П ророцтво, яке бачив пророк Авакум.

Пророческое видение, которое было пророку Аввакуму. Первая жалоба пророка

2 А ж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!

О Господь, сколько же мне взывать о помощи, пока Ты услышишь? Сколько кричать Тебе о насилии, пока Ты спасешь?

3 Д ля чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.

Зачем Ты даешь мне видеть беззаконие, смотреть на страдание? Передо мной – разрушение и насилие, поднимаются рознь и разлад.

4 Т ому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.

Из-за этого Закон утратил силу, и нет больше справедливости. Нечестивые взяли верх над праведными, и порочным стал правый суд. Ответ Бога

5 П ригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.

– Внимательно присмотритесь к народам, и вы будете крайне изумлены, потому что Я совершу в ваши дни такое, чему бы вы никогда не поверили, если бы вам рассказали об этом.

6 Б о оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.

Я подниму халдеев, неистовый и свирепый народ, который помчится по всей земле отнимать чужие жилища.

7 С трашний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.

Они грозны и ужасны; они сами себе закон, и возвеличивают себя как хотят.

8 І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.

Их кони быстрее леопардов, злее волков во тьме. Их конница мчится во весь опор, их всадники скачут издалека. Они летят, как орел, что бросается на добычу,

9 В ін приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.

приходят для грабежа. Их полчища несутся, как знойный вихрь, собирая пленников, как песок.

10 І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!

Смеются они над царями, издеваются над повелителями. Они потешаются над крепостями, насыпают осадный вал и берут их.

11 Т оді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.

Проносятся они, как вихрь, преступный люд, чей бог – собственная сила. Вторая жалоба пророка

12 Х іба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!

Господи, разве не издревле Ты? Святой мой Бог, Ты не умрешь! О Господь, Ты велел им исполнить приговор; Скала, Ты назначил им карать.

13 Т вої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?

Слишком чисты Твои глаза, чтобы видеть зло, Ты не можешь смотреть на беззаконие. Почему же тогда Ты смотришь на вероломных молчишь, когда злые поглощают тех, кто праведнее их?

14 Т и ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.

Ты уподобил людей рыбе в морях, твари морской, у которой нет правителя.

15 У се це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.

Враг вытягивает их крюком, ловит сетью, сгоняет в невод, веселится и торжествует.

16 Т ому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!

Поэтому сетям своим приносит он жертвы и благовония – своим неводам: ведь благодаря им жирен его кусок и роскошно его застолье.

17 Ч и на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?

Неужели и дальше опорожнять ему сеть, без жалости истребляя народы?