1 Т ож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.
Вот, Царь будет царствовать в праведности, и правители будут править справедливо.
2 І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...
Каждый будет словно укрытие от ветра и приют от бури, как потоки воды в пустыне и тень огромной скалы в жаждущей земле.
3 І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!
Тогда глаза видящих больше не закроются, и уши слышащих будут слушать.
4 І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.
Разум нетерпеливых научится понимать, и языки заикающихся будут говорить гладко и ясно.
5 Н е будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,
Не будут больше глупца называть благородным и подлеца – почтенным.
6 б о глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!
Ведь глупец говорит глупости, разум его помышляет о зле – поступать лицемерно и распространять заблуждения о Господе; он голодного оставит голодным и у жаждущего отнимет питье.
7 А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,
Приемы подлеца скверные, он вынашивает злобные мысли – погубить бедняков ложью, даже если жалоба бедных справедлива.
8 а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.
А благородный мыслит благородно и стоит за благородные дела. Женщины Иерусалима
9 У станьте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!
Беззаботные женщины, встаньте, послушайте меня; беспечные дочери, слушайте мою речь!
10 Д нів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!
Немногим больше, чем через год, вы, беспечные, содрогнетесь, потому что сбора винограда не будет, не наступит время сбора плодов.
11 Т ремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!
Трепещите, беззаботные женщины, дрожите, беспечные дочери! Сорвите свои одежды, и рубищем оберните бедра.
12 З а принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...
Бейте себя в грудь, скорбя о полях плодородных и плодоносных лозах,
13 Н а землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...
о земле моего народа, которая порастет терновником и колючками. Плачьте о всех домах радости, о ликующем городе,
14 Б о палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
ведь дворцы будут оставлены, шумный город покинут; крепость и сторожевая башня будут заброшены навеки, станут пустошью, на радость диким ослам, пастбищем для стад,
15 а ж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
пока не изольется на нас Дух свыше и не станет пустыня плодородным полем, а плодородное поле не сочтут лесом.
16 Т оді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
Правосудие будет обитать в пустыне, и праведность – в плодородном поле.
17 І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
Плодом праведности будет мир; следствием праведности будут покой и безопасность навеки.
18 І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.
Мой народ будет жить в мирных жилищах, в надежных домах, в безопасных местах.
19 І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...
Даже если лес будет полностью уничтожен, и город сровняется с землей,
20 Б лаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!
блаженны будете вы, сеющие возле всякой реки и пускающие своих коров и ослов бродить на воле.