1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.

Тогда Иосиф не мог более сдержать себя перед рабами и воскликнул: – Уходите все прочь от меня! – и никого не было с Иосифом, когда он открылся своим братьям.

2 І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

Он так громко зарыдал, что услышали египтяне, и слух об этом дошел до двора фараона.

3 І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...

Иосиф сказал братьям: – Я – Иосиф! Жив ли еще мой отец? Но братья ничего не могли ответить – так они были ошеломлены.

4 А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...

Тогда Иосиф сказал братьям: – Подойдите же ко мне. И когда они подошли, он сказал: – Я – ваш брат Иосиф, которого вы продали в Египет!

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.

Но не тревожьтесь и не обвиняйте больше себя за то, что продали меня сюда: это Бог послал меня перед вами для спасения вашей жизни.

6 Б о ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

Уже два года, как в стране голод, и еще пять лет не будет ни пахоты, ни жатвы.

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

Но Бог послал меня перед вами, чтобы сохранить ваш род на земле и великим избавлением спасти ваши жизни.

8 І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

Итак, не вы послали меня сюда, но Бог: Он сделал меня отцом фараону, господином над всем его домом и правителем всего Египта.

9 П оспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

Поспешите вернуться к моему отцу и скажите ему: «Вот что говорит твой сын Иосиф: “Бог сделал меня правителем всего Египта. Приходи ко мне, не медли;

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

ты будешь жить в области Гошен и будешь рядом со мной: и ты, и твои дети и внуки, и твой крупный и мелкий скот, и все, что у тебя есть.

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

Там я смогу прокормить тебя, ведь предстоят еще пять лет голода – а иначе и ты, и твой дом, и все, кто принадлежат тебе, будете в нужде”».

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

Вы видите своими глазами, и вы, и мой брат Вениамин, что это действительно я говорю с вами.

13 І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.

Расскажите же моему отцу о том, как я прославлен в Египте, и обо всем, что вы видели. И поскорее приведите сюда моего отца.

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...

Он обнял своего брата Вениамина и заплакал, и Вениамин плакал, обнимая его.

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.

Он поцеловал всех братьев и с плачем обнимал их. Потом братья беседовали с ним. Фараон позволяет Иакову переселиться в Египет

16 І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

Слух о том, что пришли братья Иосифа, дошел до двора фараона. Фараон обрадовался, и его придворные тоже,

17 І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

и фараон сказал Иосифу: – Скажи братьям: «Сделайте вот что: навьючьте своих животных, возвращайтесь в землю Ханаана

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

и приведите ко мне отца и ваши семьи. Я дам вам лучшую землю в Египте, и вы будете жить ее плодами».

19 А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

Еще повелеваю тебе сказать им: «Сделайте вот что: возьмите из Египта колесницы для ваших детей и жен, привезите отца и приходите сами.

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.

Не жалейте о вашем имуществе, потому что все лучшее в Египте будет вашим».

21 І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

Сыновья Израиля так и сделали. Иосиф дал им колесницы, как приказал фараон, и припасы в дорогу.

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

Каждому он подарил новую одежду, а Вениамину дал триста шекелей серебра и пять смен одежды.

23 А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

Отцу он послал десять ослов, нагруженных лучшим добром Египта, и десять ослиц, нагруженных зерном, хлебом и другими припасами для путешествия.

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!

После этого он отпустил братьев, и когда они уходили, сказал им: – Ни о чем не тревожьтесь в пути!

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

Они отправились в путь из Египта, пришли к своему отцу Иакову в землю Ханаана

26 І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

и сказали ему: – Иосиф жив! Иосиф – правитель всего Египта! У Иакова замерло сердце, и он не поверил им.

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

Но когда они передали ему все, что сказал Иосиф, и когда он увидел колесницы, которые Иосиф послал, чтобы перевезти его, душа Иакова ожила.

28 І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!

И Израиль сказал: – Довольно! Мой сын Иосиф жив. Пойду и увижу его, прежде чем умру.