1 І говорив Господь до Мойсея, кажучи:

Господь сказал Моисею:

2 С кажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай отаборяться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього отаборитесь над морем.

– Скажи израильтянам, чтобы они повернули назад и остановились у Пи-Гахирота, между Мигдолом и морем. Пусть они расположатся у моря, прямо перед Баал-Цефоном.

3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, замкнено пустиню для них.

Фараон подумает: «Израильтяне блуждают по этой земле в растерянности, окруженные пустыней».

4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єгиптяни, що Я Господь! І вони вчинили так.

Я сделаю сердце фараона упрямым, и он погонится за ними, и этим прославлюсь, победив фараона с его войском. Тогда египтяне узнают, что Я – Господь. Израильтяне так и сделали.

5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той народ. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?

Когда царю Египта сказали, что народ убежал, фараон и его приближенные передумали и сказали: – Что мы сделали? Мы отпустили израильтян и лишились работников!

6 І запріг він свою колесницю, і забрав народ свій з собою.

Фараон запряг колесницу и взял с собой войско.

7 І взяв він шість сотень добірних колесниць, і всі колесниці Єгипту, і трійкових над усіма ними.

Он взял шестьсот отборных колесниц и все остальные колесницы Египта с их начальниками.

8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!

Господь сделал сердце фараона, царя Египта, упрямым, и он погнался за израильтянами, которые смело покидали Египет.

9 І гналися єгиптяни за ними, уся кіннота, колесниці фараонові, і комонники його та військо його, і догнали їх, як вони отаборилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.

Войско египтян со всеми лошадьми фараона, колесницами и всадниками погналось за израильтянами и настигло их, когда они расположились лагерем у моря, рядом с Пи-Гахиротом, напротив Баал-Цефона.

10 А фараон наближався. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,

Когда фараон приблизился, израильтяне оглянулись и увидели, что египтяне преследуют их. Они очень испугались и стали взывать к Господу.

11 а Мойсеєві дорікали: Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?

Они сказали Моисею: – Разве в Египте не было могил, что ты повел нас умирать в пустыню? Что ты сделал с нами, выведя нас из Египта?

12 Ч и це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам рабство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!

Разве мы не говорили тебе в Египте: «Оставь нас в покое. Дай нам служить египтянам?» Лучше бы нам оставаться рабами у египтян, чем умирать в пустыне!

13 І сказав Мойсей до народу: Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!

Моисей ответил народу: – Не бойтесь. Стойте твердо, и вы увидите, как Господь спасет вас сегодня. Египтян, которых вы видите сейчас, вы не увидите больше никогда.

14 Г осподь буде воювати за вас, а ви мовчіть!

Будьте спокойны, Господь будет сражаться за вас.

15 І промовив Господь до Мойсея: Що ти до Мене кличеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають!

Господь сказал Моисею: – Зачем ты взываешь ко Мне? Вели израильтянам идти вперед.

16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, і нехай увійдуть Ізраїлеві сини в середину моря, на суходіл.

Подними посох, простри руку над морем, и оно разделится. Тогда израильтяне смогут пройти через море, как по суше.

17 А Я, ось Я вчиню запеклим серце єгиптянам, і вони ввійдуть за ними. І буду Я прославлений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комонників його.

А Я сделаю египтян упрямыми, и они пойдут за ними. Я прославлюсь, победив фараона и его войско, с его колесницами и всадниками.

18 І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комонників його!

Египтяне узнают, что Я – Господь, когда Я прославлюсь, победив фараона, с его колесницами и всадниками.

19 І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табором, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,

Ангел Бога, Который шел перед израильским войском, пошел позади него. Облачный столб тоже передвинулся со своего места и оказался позади них,

20 і ввійшов він у середину між табір Єгипту й між табір Ізраїлів. І була та хмара і темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до одного цілу ніч.

между войсками Египта и Израиля. Всю ночь облако давало тьму одной стороне и свет другой, и всю ночь свет и тьма не могли сойтись.

21 І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода.

Моисей простер руку над морем, а Господь всю ночь отгонял море сильным восточным ветром и превратил его в сушу. Воды разделились,

22 І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.

и израильтяне прошли через море, как по суше: одна стена воды стояла у них справа, а другая – слева.

23 А єгиптяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесниці його, та його комонники до середини моря.

Египтяне погнались за ними. Лошади, колесницы и всадники фараона ринулись в море.

24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський табір у стовпі огня й хмари, та й привів у замішання єгипетський табір.

Перед самым рассветом Господь посмотрел из огненного и облачного столба на египетское войско и поверг его в смятение.

25 І поскидав колеса з колесниць його, і вчинив, що йому було тяжко ходити. І єгиптяни сказали: Утікаймо від ізраїльтян, бо Господь воює за них з Єгиптом!

Он застопорил колеса их колесниц, и им стало трудно ехать. Египтяне сказали: – Бежим отсюда! Господь сражается на стороне израильтян против Египта!

26 І промовив Господь до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай вернеться вода на єгиптян, на їхні колесниці й на комонників їхніх.

Тогда Господь сказал Моисею: – Протяни руку над морем, чтобы воды хлынули назад, на египтян, на их колесницы и всадников.

27 І простяг Мойсей руку свою на море, і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єгиптяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єгиптян у середину моря!

Моисей простер руку над морем, и с рассветом воды сомкнулись. Египтяне бежали навстречу морю, и Господь смел их в воду.

28 І вернулась вода, і позакривала колесниці та комонників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!

Вода хлынула назад и накрыла колесницы и всадников – все войско фараона, которое ринулось за израильтянами в море. Не спасся никто.

29 А Ізраїлеві сини йшли суходолом у середині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.

Но израильтяне перешли через море, как по суше: одна стена воды стояла у них справа, а другая – слева.

30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізраїль мертвих єгиптян на березі моря.

В тот день Господь спас Израиль от египтян, и Израиль увидел их мертвыми на берегу.

31 І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.

Увидев великую силу, которой Господь сразил египтян, израильтян охватил страх перед Господом. Они поверили Ему и Его слуге Моисею.