1 І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгорам.
Иосафат упокоился со своими предками и был похоронен с ними в Городе Давида. Иорам, его сын, стал царем вместо него.
2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.
У Иорама были братья, сыновья Иосафата: Азария, Иехиил, Захария, Азария, Михаил и Шефатия. Все они были сыновьями Иосафата, царя Израиля.
3 І дав їм їхній батько великі подарунки срібла, і золота, і коштовності з твердинними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він первороджений.
Их отец дал им в подарок много золота, серебра и дорогих вещей вместе с укрепленными городами в Иудее, но царство он отдал Иораму, потому что тот был его первенцем. Иорам – царь Иудеи (4 Цар. 8: 16-24)
4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцнився він, і позабивав усіх братів своїх мечем, а також декого з Ізраїлевих зверхників.
Когда Иорам прочно утвердился над царством своего отца, он предал мечу всех своих братьев вместе с некоторыми из вождей Израиля.
5 Є горам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.
Иораму было тридцать два года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет.
6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.
Он ходил путем царей Израиля, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Господа.
7 Т а не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.
Но ради завета, который Господь заключил с Давидом, Господь не хотел погубить дом Давида. Он обещал сохранить светильник ему и его потомкам навеки.
8 З а його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.
Во времена Иорама Эдом восстал против власти Иудеи и поставил себе царя.
9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесниці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесниць.
Тогда Иорам пошел туда со своими военачальниками и всеми своими колесницами. Эдомитяне окружили его и начальников над его колесницами, но он встал ночью и пробился через кольцо врагов.
10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу відпала й Лівна з-під руки його, бо він покинув Господа, Бога своїх батьків.
И до сих пор Эдом не покорен власти Иудеи. В то же время Ливна восстала против власти Иорама, потому что он оставил Господа, Бога своих отцов.
11 Т акож він наробив пагірків по Юдиних містах, і вчинив перелюбами єрусалимських мешканців, а Юду звів.
Еще он построил святилища на холмах Иудеи, ввел в распутство жителей Иерусалима и сбил Иудею с пути.
12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,
Однажды к нему пришло письмо от пророка Илии, где было сказано: «Так говорит Господь, Бог твоего предка Давида: “Ты не ходил путями твоего отца Иосафата и Асы, царя Иудеи.
13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелюбниками Юду та мешканців Єрусалиму, як чинив перелюбниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,
Ты ходил путями царей Израиля и ввел Иудею и жителей Иерусалима в распутство по примеру дома Ахава. Ты убил своих братьев – дом твоего отца, – которые были лучше тебя.
14 т о ось ударить Господь великою поразою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.
И вот, Господь обрушит тяжкую кару на твой народ, твоих сыновей и жен и все, что у тебя есть.
15 А ти будеш у великих хворобах, у хворобі нутра свого, аж вийдуть нутрощі твої через довгочасну хворобу.
А сам ты будешь страдать долгой и мучительной внутренней болезнью, пока твои внутренности не станут день за днем выпадать наружу”».
16 І збудив Господь на Єгорама духа филистимлян та арабів, що при етіопах.
Господь возбудил против Иорама вражду филистимлян и арабов, соседей кушитов.
17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знаходився в царському домі, а також синів його та жінок його. І не позосталося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.
Они двинулись на Иудею, вторглись в нее и захватили все добро, какое нашлось во дворце царя, вместе с его сыновьями и женами. Они не оставили ему никого из сыновей, кроме Охозии, самого младшего.
18 А по всьому тому вдарив його Господь у нутрощах його невидужною хворобою.
После всего этого Господь поразил Иорама неисцелимой внутренней болезнью.
19 І сталося по певному часі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його нутрощі від хвороби його, і він помер у тяжких болях. А народ його не зробив для нього спалення пахощів, як робили спалення батькам його.
Со временем, на исходе второго года, его внутренности выпали наружу из-за болезни, и он умер в страшных мучениях. Народ не развел в его честь поминального костра, как это делали в память его предков.
20 В ін був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жалував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царських гробах.
Иораму было тридцать два года когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме восемь лет. Он ушел никем не оплаканный и был похоронен в Городе Давида, но не в гробницах, где хоронили царей.