1 Т ридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.

На тридцать шестом году правления Асы, царя Иудеи, Бааша, царь Израиля, выступил против Иудеи и укрепил Раму, чтобы не дать никому ни покинуть землю Асы, царя Иудеи, ни войти в нее.

2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

Тогда Аса взял серебро и золото из сокровищниц Господнего дома и своего дворца и послал царю Арама Венададу, который правил в Дамаске, сказав:

3 Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.

– Пусть между мной и тобой будет союз, как он был между нашими отцами. Вот, я посылаю тебе серебро и золото. Расторгни же свой союз с Баашей, царем Израиля, чтобы он отступил от меня.

4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.

Венадад согласился с предложением царя Асы и послал своих военачальников против городов Израиля. Они захватили Ион, Дан, Авел-Маим и все города для припасов в земле Неффалима.

5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

Услышав об этом, Бааша перестал укреплять Раму и бросил работу.

6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.

А царь Аса привел весь народ Иудеи, и они вынесли из Рамы камни и дерево, которыми строил Бааша. Он укрепил ими Геву и Мицпу. Пророчество Ханани

7 А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.

В то время к Асе, царю Иудеи, пришел провидец Ханани и сказал ему: – Так как ты положился на царя Арама, а не на Господа, твоего Бога, войско царя Арама спаслось от твоей руки.

8 Ч и ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

Разве кушиты и ливийцы не были могучим войском с огромным числом колесниц и всадников? Но когда ты положился на Господа, Он отдал их в твои руки.

9 Б о очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!

Ведь глаза Господа осматривают всю землю, чтобы укреплять тех, чьи сердца всецело преданы Ему. Ты сделал глупость, и отныне у тебя постоянно будут войны.

10 І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.

Аса разгневался за это на провидца. Он был в такой ярости, что бросил его в темницу. В это же время Аса жестоко обошелся с некоторыми людьми из народа. Смерть Асы (3 Цар. 15: 23-24)

11 І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

События правления Асы, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Израиля».

12 І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.

На тридцать девятом году правления у Асы началась тяжелая болезнь ног, но даже в болезни он не искал Господа, а понадеялся на помощь лекарей.

13 І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.

Аса упокоился со своими предками, скончавшись на сорок первом году своего правления.

14 І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.

Его похоронили в могильной пещере, которую он вытесал для себя в Городе Давида. Его положили на ложе, которое было наполнено разными благовониями, и развели в его честь огромный поминальный костер.