1 А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім.

Хирам, царь города Тира, отправил к Давиду послов, каменщиков, плотников и кедровые бревна, чтобы построить ему дворец.

2 І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля.

Давид понял, что Господь утвердил его царем над Израилем, и что царство его высоко вознесено ради Его народа Израиля.

3 І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок.

В Иерусалиме Давид взял себе еще жен, и у него родились еще сыновья и дочери.

4 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,

Вот имена детей, которые родились у него в Иерусалиме: Шаммуа, Шовав, Нафан, Соломон,

5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,

Ивхар, Елисуа, Элифелет,

6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,

Ногах, Нефег, Иафия,

7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.

Елисама, Веелиада и Элифелет. Поражения филистимлян (2 Цар. 5: 17-25)

8 І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.

Услышав о том, что Давид помазан в цари над всем Израилем, все филистимляне отправились искать его, но Давид узнал об этом и выступил против них.

9 А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.

Филистимляне пришли и принялись разбойничать в долине Рефаим.

10 І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.

Давид вопросил Бога: – Идти ли мне на филистимлян? Отдашь ли Ты их мне? Господь ответил ему: – Иди, Я отдам их в твои руки.

11 І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім!

Давид со своими воинами пошел к Баал-Парециму и разбил там филистимлян. Он сказал: – Бог разбил моих врагов моей рукой, как прорвавшаяся вода. Поэтому то место и было названо Баал-Парецим.

12 А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.

Филистимляне бросили там своих богов, и по приказу Давида их сожгли.

13 А филистимляни ще отаборилися в долині.

Филистимляне снова принялись разбойничать в долине.

14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.

Давид вновь спросил Бога, и Бог ответил ему: – Не нападай на них отсюда, но обойди их и напади на них со стороны бальзамовых деревьев.

15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.

Как только ты услышишь в вершинах бальзамовых деревьев шум как от шагов, тотчас же вступай в бой, потому что Бог вышел перед тобой, чтобы разбить войско филистимлян.

16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру.

Давид сделал так, как повелел ему Бог, и они разили филистимское войско всю дорогу от Гаваона до Гезера.

17 І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.

Слава Давида прошла по всем странам, и Господь навел страх перед ним на все народы.