1 А цар послав, і зібрали до нього всіх старших Юди та Єрусалиму.

Тогда царь созвал всех старейшин Иудеи и Иерусалима.

2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від малого й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.

Он пошел в дом Господа с народом Иудеи, жителями Иерусалима, священниками и пророками – со всем народом, от малого до великого. Он прочитал им вслух все слова книги завета, которую нашли в доме Господа.

3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.

Царь стоял у колонны и заключил перед Господом завет, обещая следовать Господу, и исполнять Его повеления, правила и установления от всего сердца и от всей души и соблюдать этим слова завета, записанные в этой книге. И весь народ также заключил этот завет.

4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.

Царь приказал первосвященнику Хелкии, священникам ниже званием и служащим у ворот убрать из храма Господа все вещи, сделанные для Баала, Ашеры и звездного воинства. Он сжег их за пределами Иерусалима на полях долины Кедрон и перенес пепел в Вефиль.

5 І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.

Он сместил жрецов, которых цари Иудеи поставили сжигать благовония в святилищах на возвышенностях, в городах Иудеи и вокруг Иерусалима, и возжигавших благовония Баалу, солнцу, луне, созвездиям и звездному воинству.

6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини, та й спалив її в кедронській долині, і стер на порох, а її порох кинув на гроби звичайних людей.

Он вынес столб Ашеры из дома Господа в долину Кедрон и сжег его там. Он стер его в порошок и развеял на общенародном кладбище.

7 І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки ткали завісу для Астарти.

Еще он разрушил дома, которые находились при доме Господа, где жили храмовые блудники и где женщины ткали для Ашеры.

8 І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив пагірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав пагірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліворуч тому, хто входив до брами міста.

Иосия вывел всех священников из городов Иудеи и осквернил святилища на возвышенностях, где священники возжигали благовония, от Гевы до Вирсавии. Он разрушил святилища на возвышенностях при воротах – при входе в ворота Иисуса, правителя города, слева от городских ворот.

9 А ле священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.

Хотя священники из святилищ на возвышенностях и не служили при жертвеннике Господа в Иерусалиме, они все же ели пресный хлеб со своими собратьями-священниками.

10 І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха.

Он осквернил жертвенник Тофета, что в долине Бен-Гинном, чтобы никто не мог больше приносить там сыновей и дочерей в огненную жертву Молоху.

11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесниці сонця попалив ув огні.

Он убрал от входа в Господень дом коней, которых цари Иудеи посвятили солнцу. Они стояли во дворе, рядом с покоями евнуха Нафан-Мелеха, на прилегающей земле. Затем Иосия сжег посвященные солнцу колесницы.

12 А жертівники, що були на даху Ахазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив Манасія на двох подвір'ях Господнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, і кинув їхній порох до кедронського потоку.

Он сокрушил жертвенники, которые цари Иудеи воздвигли на крыше верхней комнаты Ахаза, и жертвенники, которые Манассия построил в двух дворах дома Господа. Он убрал их оттуда, разбил на куски и выбросил мусор в долину Кедрон.

13 А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.

Еще царь осквернил святилища на возвышенностях восточнее Иерусалима, к югу от горы Гибели – те, что царь Израиля Соломон построил для Астарты, омерзительной богини сидонян, Кемоша, омерзительного бога Моава, и Милхома, омерзительного бога народа Амона.

14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.

Иосия разбил на куски священные камни, срубил столбы Ашеры и покрыл их место человеческими костями.

15 А також жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, і спалив того пагірка та стер на порох, і Астарту спалив.

Даже жертвенник в Вефиле, святилище на возвышенности, возведенное Иеровоамом, сыном Навата, который склонил к греху Израиль, – даже этот жертвенник и святилище он разрушил. Он сжег святилище на возвышенности и стер его в порошок, и столб Ашеры тоже сжег.

16 І обернувся Йосія, та й побачив гроби, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробів, і попалив на жертівнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.

После этого Иосия поглядел вокруг и, увидев могилы на склоне холма, велел вынуть из них кости и сжечь их на жертвеннике, чтобы осквернить его, по слову Господа, сказанному Божьим человеком, который предрек все это.

17 І сказав цар: Що це за надгробок, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.

Царь спросил: – Чей это могильный камень я вижу? Жители города сказали: – Это могила Божьего человека, который приходил из Иудеи и предсказал все то, что ты сделал с жертвенником Вефиля.

18 А він сказав: Дайте йому спокій, нехай ніхто не рухає костей його. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.

– Пусть он покоится, – сказал он. – Пусть никто не тревожит его кости. И они пощадили его кости и кости пророка, который приходил из Самарии.

19 А також усі доми пагірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.

Еще Иосия уничтожил все святилища на возвышенностях, которые были в городах Самарии, – их возвели цари Израиля, вызывая Господень гнев. Он сделал с ними то же, что в Вефиле.

20 І порізав він усіх священиків пагірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них людські кості, та й вернувся до Єрусалиму.

Иосия заколол всех жрецов этих святилищ на жертвенниках и сжег на них человеческие кости. После этого он вернулся в Иерусалим. Возобновление Пасхи (2 Пар. 35: 1, 18-19)

21 І наказав цар усьому народові, говорячи: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту.

Царь повелел народу: – Празднуйте Пасху Господу, вашему Богу, как написано в книге завета.

22 Б о не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.

Со дней судей, которые возглавляли Израиль, во все дни царей Израиля и царей Иудеи такой Пасхи, как эта, не бывало.

23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.

Но на восемнадцатом году правления царя Иосии эта Пасха Господу отмечалась в Иерусалиме. О царствовании царя Иосии

24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домових божків, і бовванів, і всякі гидоти, що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі, повинищував Йосія, щоб поставити слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.

Еще Иосия уничтожил вызывателей мертвых и чародеев, домашних божков, идолов и все прочие мерзости, которые нашлись в Иудее и в Иерусалиме. Он сделал это, чтобы исполнить требования Закона, написанного в книге, которую священник Хелкия нашел в доме Господа.

25 А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.

Ни до Иосии, ни после него не было царя, подобного ему, который обратился бы к Господу, как сделал это он, всем сердцем, всей душой и всеми силами, по всему Закону Моисея.

26 Т ільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія.

И все-таки Господь не отвратился от великой ярости Своего гнева, вспыхнувшего на Иудею из-за всего, что сделал, вызывая Его гнев, Манассия.

27 І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я Моє буде там!

Господь сказал: – Я удалю от Себя и Иудею, как удалил Израиль, и отвергну этот город, Иерусалим, который Я избрал, и дом, о котором Я сказал: «Здесь будет Мое Имя». Смерть Иосии (2 Пар. 35: 20 – 36: 1)

28 А решта діл Йосії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

Прочие события правления Иосии и все, что он сделал, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Иудеи»?

29 З а його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...

Во время правления Иосии фараон Нехо, царь Египта, пошел к реке Евфрат на помощь царю Ассирии. Царь Иосия выступил, чтобы сразиться с ним, но Нехо, встретившись с ним в Мегиддо, убил его.

30 І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці його. А народ Краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, та й настановили його царем замість його батька.

Слуги Иосии привезли его тело в колеснице из Мегиддо в Иерусалим и похоронили его в его гробнице. А народ страны взял сына Иосии Иоахаза, и помазал его царем вместо его отца. Иоахаз – царь Иудеи (2 Пар. 36: 2-4)

31 Є гоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.

Иоахазу было двадцать три года, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме три месяца. Его мать звали Хамуталь, дочь Иеремии; она была родом из Ливны.

32 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.

Он делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь отцам.

33 І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота.

Фараон Нехо заковал его в кандалы в городе Ривле, в земле Хамата, чтобы он не правил больше в Иерусалиме, и обложил Иудею данью в сто талантов серебра и один талант золота.

34 А царем настановив фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.

Фараон Нехо сделал Элиакима, сына Иосии, царем вместо его отца Иосии, и поменял имя Элиаким на Иоаким. А Иоахаза он увел в Египет, где он и умер.

35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.

Иоаким выплатил фараону Нехо серебро и золото, которое тот потребовал. Для этого он обложил страну налогом и взыскал с народа страны серебро и золото, оценив имущество каждого. Иоаким – царь Иудеи (2 Пар. 36: 5-8)

36 Є гояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.

Иоакиму было двадцать пять лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Зебудда, она была дочерью Педаи, родом из Румы.

37 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.

Он делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь своим отцам.