1 І було мені слово Господнє таке:

Было ко мне слово Господа:

2 С ину людський, пророкуй на Ізраїлевих пастирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих пастирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе! Хіба ж не отару повинні пасти пастирі?

– Сын человеческий, пророчествуй против пастухов Израиля. Пророчествуй и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Горе пастухам Израиля, которые заботятся о самих себе! Разве не об отаре должны заботиться пастухи?

3 Ж ир ви їсте, та вовну вдягаєте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасете!

Вы едите жир, одеваетесь в шерсть и режете отборных животных, но об отаре не заботитесь.

4 С лабих не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пораненої не перев'язуєте, сполошеної не вертаєте, і загинулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорстокістю!

Вы не укрепляли слабых, не лечили больных и не перевязывали израненных. Вы не приводили назад заблудившихся и не искали пропавших. Вы обходились с ними грубо и жестоко.

5 І порозпорошувалися вони з браку пастиря, і стали за їжу для всякої польової звірини, і порозбігалися...

И они рассеялись без пастуха, а рассеявшись, стали пищей для диких зверей.

6 Б лукає отара Моя по всіх горах та по всіх високих згір'ях, і по всій широкій землі розпорошена отара Моя, і немає нікого, хто турбувався б про них, і немає нікого, хто б їх шукав!...

Мои овцы скитались по горам и высоким холмам. Они были рассеяны по всей земле, и никто не искал их, не старался найти.

7 Т ому, пастирі, послухайте слова Господнього:

Поэтому, пастухи, слушайте слово Господа:

8 Я к живий Я, говорить Господь Бог, за те, що отара Моя полишена на здобич, і стала отара Моя за їжу для всякої польової звірини через брак пастиря, і пастирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасуть пастирі Мої, а отари Моєї не пасуть,

Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Господь, – за то, что у Моей отары не было пастуха, так, что она превратилась в добычу, стала пищей для диких зверей, и за то, что Мои пастухи не разыскивали Мою отару, но заботились лишь о самих себе, а не об отаре, –

9 т ому, пастирі, послухайте слова Господнього:

за это, пастухи, слушайте слово Господа:

10 Т ак говорить Господь Бог: Ось Я на тих пастирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву їх від пасіння отари, і ті пастирі не будуть уже пасти самих себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за їжу.

Так говорит Владыка Господь: Я враг этим пастухам, и потребую с них ответа за Мою отару. Я не позволю им больше пасти овец, чтобы они не заботились впредь только о себе. Я спасу Мою отару из их голодных челюстей. Она не будет больше им пищей.

11 Б о так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх.

Ведь так говорит Владыка Господь: Я Сам буду искать Моих овец и смотреть за ними.

12 Я к пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня.

Как пастух присматривает за рассеянной отарой, когда она с ним, так и Я буду смотреть за Моими овцами. Я выведу их из всех мест, по которым они рассеялись в облачный и ненастный день.

13 І випроваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу їх до їхньої землі, і буду їх пасти на Ізраїлевих горах, при річищах та по всіх оселях Краю.

Я выведу их от народов, соберу из стран и приведу в их собственную землю. Я буду пасти их на горах Израиля, в лощинах и во всех селениях страны.

14 Н а пасовищі доброму пастиму їх, і на високих Ізраїлевих горах буде їхній випас, там вони будуть лежати на випасі доброму, і випасатимуть сите пасовище на Ізраїлевих горах!

Я буду водить их на хорошие пастбища; горные вершины Израиля будут их выгоном. Они будут отдыхать там на хорошем выгоне, и пастись на богатых пастбищах в горах Израиля.

15 Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок, говорить Господь Бог.

Я Сам буду пасти Моих овец и останавливать их для отдыха, – возвещает Владыка Господь. –

16 З агинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев'яжу, а хвору зміцню, а ситу та сильну погублю, буду пасти її правосуддям!

Я буду искать пропавших и приводить назад заблудившихся. Я буду перевязывать израненных и укреплять слабых, а разжиревших и крепких истреблять. Я буду пасти отару по справедливости.

17 А ви, отаро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я буду судити між вівцею й вівцею, між бараном і козлами.

Тебе, Моя отара, так говорит Владыка Господь: Я буду судить между овцами, и между баранами и козлами.

18 Ч и мало вам того, що ви спасуєте хороше пасовище, а решту ваших пасовищ ви топчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте, а позосталу ногами своїми каламутите?

Разве мало вам, пастись на хорошем пастбище? Зачем вы вытаптываете ногами остальное? Разве мало вам пить чистую воду? Зачем вы мутите ногами оставшуюся?

19 І отара Моя мусить випасати потоптане вашими ногами, і пити скаламучене вашими ногами!

Неужели Моя отара будет пастись там, где вы топтали, и пить там, где вы замутили воду?

20 Т ому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу між вівцею ситою й між вівцею худою.

Поэтому так говорит им Владыка Господь: Смотрите, Я Сам буду судить между жирными и худыми овцами.

21 З а те, що ви боком і раменом попихаєте, і рогами вашими колете всіх слабих, аж поки не порозпорошуєте їх геть,

Так как вы толкаетесь боками и плечами, бодая слабых овец рогами, пока не прогоните,

22 т о Я спасу отару Свою, і вона не буде вже за здобич, і Я розсуджу між вівцею та вівцею!

Я спасу Мою отару, и она больше не будет добычей. Я буду судить между овцами.

23 І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти, раба Мого Давида, він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря!

Я поставлю над ними одного пастуха, Моего слугу Давида, и он будет пасти их: он будет пасти их и будет их пастухом.

24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид князем серед них. Я, Господь, це сказав!

Я, Господь, буду их Богом, а Мой слуга Давид будет среди них вождем. Так сказал Я, Господь.

25 І складу Я з ними заповіта миру, і прикінчу на землі злу звірину, і вони пробуватимуть в пустині безпечно, і будуть спати по лісах.

Я заключу с ним завет мира и прогоню из этой земли диких зверей, чтобы овцы могли безопасно жить в диких местах и спать в лесу.

26 І вчиню їх та довкілля Мого взгір'я благословенням, і спущу дощ в його часі, будуть це дощі благословенні.

Я благословлю их и окрестности Моего холма. Я буду вовремя посылать дождь, – это будут дожди благословения.

27 І польове дерево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я Господь, коли зламаю занози їхнього ярма, і врятую їх від руки тих, хто їх поневолив.

Деревья в поле будут приносить плоды, и земля будет приносить урожай; народ будет в безопасности на своей земле. Они узнают, что Я – Господь, когда Я сломаю запоры их ярма, и спасу их из рук поработителей.

28 І не будуть уже вони за здобич для народів, і звірина земна не жертиме їх, і будуть вони сидіти безпечно, і не буде нікого, хто б їх настрашив.

Народы не будут впредь грабить их, а дикие звери не будут их пожирать. Они будут жить в безопасности, и никто не будет их устрашать.

29 І викохаю їм саджанця на славу, і не будуть вони вже забрані голодом із землі, і не понесуть уже ганьби народів.

Я дам им землю, которая прославится плодородием, и они не будут больше гибнуть от голода в стране и терпеть оскорбления народов.

30 І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, з ними, а вони народ Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.

Они узнают, что Я, Господь, их Бог, – с ними, а они, дом Израиля – Мой народ, – возвещает Владыка Господь. –

31 А ви отара Моя, отара Мого випасу, ви люди, а Я Бог ваш, говорить Господь Бог.

Вы – Мои овцы, овцы Моего пастбища – это народ, а Я – ваш Бог, – возвещает Владыка Господь».