1 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому домі, а ковчег Господнього заповіту під занавісами!...

После того как Давид поселился в своем дворце, он сказал пророку Нафану: – Смотри, я живу тут во дворце из кедра, а ковчег Господнего завета стоит под шатром.

2 І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!

Нафан ответил Давиду: – Делай все, что у тебя на сердце, потому что Бог с тобой.

3 І сталося тієї ночі, і було Боже слово до Натана, говорячи:

В ту ночь к Нафану было Божье слово:

4 І ди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебування.

– Пойди и скажи Моему слуге Давиду: «Так говорит Господь: Не ты построишь Мне дом для обитания.

5 Б о Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра до шатра, і від намету до намету.

Я не жил в доме с того дня, как вывел израильтян из Египта и до сегодняшнего дня, но ходил из шатра в шатер, из одного места в другое.

6 С крізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав Я пасти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма?

Где бы Я ни ходил со всеми израильтянами, разве Я говорил кому-нибудь из их судей, которым Я повелел пасти Свой народ: “Почему вы не построили Мне дом из кедра?”»

7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.

Итак, скажи Моему слуге Давиду: «Так говорит Господь Сил: Я взял тебя, когда ты смотрел и ухаживал на пастбище за овцами, чтобы ты стал вождем Моего народа Израиля.

8 І був Я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.

Я был с тобой, куда бы ты ни ходил, и сокрушил перед тобой всех твоих врагов. Я уподоблю твое имя именам великих людей земли.

9 І дав Я місце Моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.

Я устрою место для Своего народа, Израиля, и укореню его, чтобы ему иметь свой дом и никто его больше не тревожил. Нечестивые больше не будут притеснять их, как прежде,

10 А від днів, коли Я настановив суддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.

с того времени, как Я поставил судей над Моим народом, Израилем. Я смирю всех твоих врагов. Я объявляю тебе, что Господь устроит твой дом.

11 І станеться, коли виповняться твої дні, щоб піти до батьків своїх, то Я поставлю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.

Когда тебе придет время отойти к своим предкам, Я возведу на престол твоего потомка, одного из твоих сыновей, – и упрочу его царство.

12 В ін збудує Мені храм, а Я поставлю його трона міцно аж навіки.

Он построит Мне дом, и Я упрочу его престол навеки.

13 Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.

Я буду ему отцом, а он будет Мне сыном. Я не отниму от него Своей милости, как отнял ее от твоего предшественника.

14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки.

Я поставлю его над Своим домом и Своим царством навечно, и его престол будет упрочен навеки».

15 З а всіма цими словами, за всім цим видінням, так говорив Натан до Давида.

Нафан пересказал Давиду все слова этого откровения. Молитва Давида (2 Цар. 7: 18-29)

16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?

Царь Давид вошел, сел перед Господом и сказал: – Кто я, Господи Боже, и что такое моя семья, что Ты так возвеличил меня?

17 Т а й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже!

И, словно этого не было достаточно в Твоих глазах, Боже, Ты еще рассказал о будущем дома Твоего слуги. Ты смотришь на меня, как если бы я был из числа великих, Господи Боже.

18 Щ о Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!

Что еще может сказать Тебе Давид за прославление Своего слуги? Ты знаешь Твоего слугу,

19 Г осподи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі.

Господи. Ради Твоего слуги и по Твоей воле Ты совершил это великое дело и дал все эти великие обещания.

20 Г осподи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима.

Нет подобного Тебе, Господи, и нет Бога, кроме Тебя, как слышали мы своими ушами.

21 І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту?

Кто подобен Твоему народу, Израилю – единственному народу на земле, к которому приходил Бог, чтобы выкупить его, чтобы он стал Его народом, чтобы прославиться и совершить великие и страшные дела, изгнав народы от лица Своего народа, который Ты выкупил из Египта.

22 І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога!

Ты сделал Свой народ Израиль Своим навеки, а Сам Ты, Господи, стал его Богом.

23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!

И теперь, Господи, пусть обещание, которое Ты дал о Своем слуге и его доме, утвердится навеки, и сделай, как Ты обещал.

24 А Твоє Ім'я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм.

Пусть утвердится, и возвеличится Твое Имя во веки, чтобы люди говорили: «Господь Сил – Бог над Израилем – есть Бог Израиля!» И дом Твоего слуги Давида утвердится пред Тобой.

25 Б о Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.

Так как Ты, мой Бог, открыл Своему слуге, что устроишь его дом, то слуга Твой нашел в себе смелость молиться перед Тобой.

26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.

Господи, Ты – Бог! Ты обещал Своему слуге это благо.

27 А тепер був Ти ласкавий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, і він поблагословлений навіки!

Пусть же станет Тебе угодно благословлять дом Твоего слуги, чтобы он был пред Тобой вечно. Ведь Ты, Господи, благословил его, и он будет благословен навеки.