1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.

Когда Иисус спустился с горы, за Ним последовало множество людей.

2 І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!

Тут к Нему подошел человек, больной проказой, поклонился Ему и сказал: – Господи, если Ты захочешь, Ты можешь меня очистить.

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

Иисус протянул руку и прикоснулся к нему, сказав: – Хочу, очистись! В тот же миг человек исцелился от проказы.

4 І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.

Иисус тогда сказал ему: – Смотри, никому не говори об этом, но пойди, покажись священнику и принеси в жертву дар, как это повелел Моисей. Это будет твоим свидетельством для других. Вера офицера (Лк. 7: 1-10; Лк. 13: 28-29)

5 А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,

Когда Иисус пришел в Капернаум, к Нему подошел сотник и попросил о помощи.

6 к ажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.

– Господин, – сказал он, – мой слуга лежит дома парализованный и ужасно мучается.

7 В ін говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.

Иисус ответил ему: – Хорошо, Я приду и исцелю его.

8 А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!

Сотник возразил Иисусу: – Господи, я не достоин, чтобы Ты вошел под крышу моего дома. Скажи только слово, и мой слуга выздоровеет.

9 Б о й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.

Ведь и сам я подчиняюсь приказам, и у меня в подчинении тоже есть воины. Я говорю одному: «Иди!», и он идет, другому: «Ко мне!», и тот приходит. Слуге моему говорю: «Сделай это!», и он делает.

10 П очувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

Иисус, выслушав его, удивился и сказал тем, кто шел за Ним: – Говорю вам истину, что даже в Израиле Я не встречал такой сильной веры!

11 К ажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

Говорю вам, что многие из других народов придут с востока и запада, займут свои места на пиру с Авраамом, Исааком и Иаковом в Небесном Царстве.

12 С ини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...

Сыны же Царства будут выброшены вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов.

13 І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.

И Иисус сказал сотнику: – Иди! По твоей вере будет тебе. И в тот же час слуга выздоровел. Исцеления больных (Мк. 1: 29-34; Лк. 4: 38-41)

14 Я к прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

Придя в дом Петра, Иисус увидел, что его теща лежит в горячке.

15 І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!

Он прикоснулся к ее руке, и жар оставил ее, она встала и начала накрывать для Него на стол.

16 А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,

Когда же наступил вечер, к Иисусу привели много людей, одержимых демонами. Он изгнал духов словом и исцелил всех больных.

17 щ об справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.

Это было исполнением слов пророка Исаии: «Он взял наши немощи и понес наши болезни». Будущие последователи Иисуса (Лк. 9: 57-60)

18 А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.

Когда Иисус увидел, что вокруг Него собралась большая толпа, Он велел ученикам переправиться на другую сторону озера.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!

Тут к Нему подошел один из учителей Закона и сказал: – Учитель, я пойду за Тобой, куда бы Ты ни пошел.

20 П ромовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...

Иисус ответил: – У лисиц есть норы, и у птиц небесных – гнезда, а Сыну Человеческому негде и голову приклонить.

21 А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.

А другой человек, из Его учеников, сказал: – Господи, разреши мне прежде пойти и похоронить отца моего.

22 А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!

Но Иисус ответил ему: – Следуй за Мной, пусть мертвые сами хоронят своих мертвецов. Иисус усмиряет шторм (Мк. 4: 36-41; Лк. 8: 22-25)

23 І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.

Иисус вошел в лодку, и ученики сели вместе с Ним.

24 І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...

Внезапно на озере поднялся такой сильный шторм, что лодку захлестывало волнами. А Иисус в это время спал.

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!

Ученики разбудили Его, говоря: – Господи, спаси нас! Мы гибнем!

26 А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...

Иисус ответил: – Маловеры, ну что вы испугались? Он встал, запретил ветру и волнам, и наступил полный штиль.

27 А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?

Ученики удивленно спрашивали: – Кто же Он, что даже ветер и волны повинуются Ему? Иисус изгоняет демонов в стадо свиней (Мк. 5: 1-17; Лк. 8: 26-37)

28 І , як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.

Когда Иисус прибыл на другую сторону озера, в Гадаринскую землю, навстречу Ему из могильных пещер вышли два человека, одержимых демонами. Они были такие буйные, что никто не решался проходить той дорогой.

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?

– Что Ты от нас хочешь, Сын Божий? – закричали они. – Ты пришел мучить нас еще до назначенного срока?

30 А оподаль від них пасся гурт великий свиней.

Неподалеку от них паслось большое стадо свиней.

31 І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.

Демоны попросили Иисуса: – Если Ты нас выгонишь, то пошли нас в это стадо свиней.

32 А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.

Иисус сказал им: – Идите! Выйдя из людей, демоны вошли в свиней. Все стадо бросилось с обрыва в озеро и погибло в воде.

33 П астухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.

А свинопасы побежали в город и все рассказали, включая и то, что произошло с одержимыми.

34 І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..

Тогда все жители города вышли навстречу Иисусу и, увидев Его, попросили покинуть их края.