1 А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,

Пока Петр и Иоанн говорили к народу, к ним подошли священники, начальник храмовой стражи и саддукеи,

2 о бурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.

которые были крайне возмущены тем, что они учат народ и проповедуют, что, как Иисус воскрес из мертвых, так воскреснут и Его последователи.

3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.

Они схватили Петра и Иоанна и, так как уже было поздно, заключили их до утра под стражу.

4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.

Многие же из слышавших Весть поверили, и число верующих возросло примерно до пяти тысяч.

5 І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

На следующий день начальники, старейшины и учители Закона собрались вместе в Иерусалиме.

6 і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

Там были первосвященник Анна, Кайафа, Иоанн, Александр и все члены рода первосвященника.

7 І , поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?

Они поставили арестованных посередине и стали допрашивать их: – Какой силой или от чьего имени вы сделали это?

8 Т оді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!

Тогда Петр, исполненный Святым Духом, сказал им: – Начальники народа и старейшины!

9 Я к сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,

Если вы сегодня требуете от нас ответа за добро, совершенное калеке, и спрашиваете нас, как он был исцелен,

10 н ехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!

то знайте, вы и весь народ Израиля: этот человек сейчас стоит перед вами здоровым благодаря Имени Иисуса Христа из Назарета, Которого вы распяли и Которого Бог воскресил из мертвых!

11 В ін камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!

Иисус и есть тот Камень, Который был отвергнут вами, строителями, и Который стал краеугольным.

12 І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.

Ни в ком другом спасения нет, потому что не дано людям никакого другого имени под небом, которым надлежало бы нам спастись.

13 А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.

Всех удивляла смелость Петра и Иоанна, ведь было видно, что они люди неученые и простые. В них узнавали спутников Иисуса.

14 Т а бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.

Видя же рядом с ними исцеленного, присутствующие ничего не могли им возразить.

15 І , звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,

Тогда они приказали им покинуть Высший Совет и стали совещаться между собой.

16 г оворячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

– Что нам делать с этими людьми? – говорили они. – Все жители Иерусалима знают, что они совершили великое чудо, и мы не можем это отрицать.

17 Т а щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.

Чтобы слух об этом не распространился еще шире среди народа, давайте пригрозим им, чтобы они никому не говорили об этом Имени.

18 І , закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.

Они опять велели ввести их и запретили им вообще говорить и учить во Имя Иисуса.

19 І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

Но Петр и Иоанн ответили им: – Посудите сами, справедливо ли перед Богом подчиняться вам больше, чем Богу?

20 Б о не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!

Ведь не можем же мы молчать о том, что мы видели и слышали.

21 А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.

Члены Высшего Совета, пригрозив им еще раз, отпустили их, не найдя возможности их наказать, потому что весь народ славил Бога за то, что произошло.

22 Б о років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.

Ведь человеку, с которым произошло это чудо исцеления, было больше сорока лет. Молитва верующих

23 К оли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.

Когда Петра и Иоанна отпустили, они вернулись к своим и рассказали им обо всем, что им говорили первосвященники и старейшины.

24 В они ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

Когда верующие об этом услышали, то они единодушно возвысили голос к Богу и сказали: – Владыка! Ты создал небо, землю, море и все, что в них.

25 Т и устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?

Ты сказал Святым Духом через уста нашего отца и Твоего слуги Давида: «Зачем возмущаются народы, и язычники замышляют пустое?

26 П овстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.

Восстают земные цари, и правители собираются вместе против Господа и против Его Помазанника ».

27 Б о справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,

Ведь действительно объединились в этом городе Ирод и Понтий Пилат с язычниками и с народом Израиля против Твоего святого Слуги Иисуса, Которого Ты помазал.

28 у чинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

Они сделали то, что предопределено было Твоей силой и волей.

29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,

И сейчас, Господи, взгляни на их угрозы и дай Твоим слугам смело возвещать Твое слово.

30 к оли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.

Протяни руку Твою и исцеляй больных, совершай знамения и чудеса Именем Твоего святого Слуги Иисуса!

31 Я к вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!

И когда они помолились, то место, где они находились, сотряслось, и они были исполнены Святым Духом и смело возвещали слово Божье. Единство и взаимопомощь верующих

32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

Все множество уверовавших было едино сердцем и душой. Никто не считал, что его имущество принадлежит лично ему, но все у них было общее.

33 І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!

Апостолы продолжали с огромной силой свидетельствовать о воскресении Господа Иисуса, и Бог проявлял ко всем Свою благодать в полной мере.

34 Б о жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,

Среди них не было ни одного нуждающегося, потому что те, у кого были земли и дома, продавали их, приносили вырученные деньги

35 т а й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

и клали у ног апостолов. Эти деньги распределялись каждому по потребности.

36 Т ак, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,

Например, Иосиф, которого апостолы прозвали Варнавой (что значит «сын утешения»), левит с Кипра,

37 м авши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.

владевший участком земли, продал свое поле, принес деньги и положил у ног апостолов.