1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

Рано утром в первый день недели, женщины, взяв приготовленные душистые мази, пришли к гробнице.

2 т а й застали, що камінь від гробу відвалений був.

Здесь они обнаружили, что камень от входа в пещеру отвален.

3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

Войдя внутрь, они не нашли тела Господа Иисуса.

4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

Стоя в недоумении, они увидели, что рядом с ними вдруг появились два человека в сияющих одеждах.

5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

В испуге женщины опустили свои лица к земле, но те сказали им: – Что вы ищете живого среди мертвых?

6 Н ема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

Его здесь нет, Он воскрес! Вспомните, что Он говорил вам еще в Галилее:

7 В ін казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

«Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников, распят, и на третий день воскреснуть».

8 І згадали вони ті слова Його!

Тогда они вспомнили слова Иисуса

9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

и, вернувшись от гробницы, рассказали обо всем одиннадцати и всем остальным.

10 Т о були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

Среди тех, кто рассказал это апостолам, были Мария Магдалина, Иоанна, Мария – мать Иакова и другие женщины.

11 Т а слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

Но они не поверили рассказу женщин, им казалось, что это лишь пустые слова.

12 П етро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

Петр, однако же, побежал к гробнице. Он наклонился, заглянул внутрь и увидел только льняные полотна. Он вернулся к себе, удивляясь всему случившемуся. Иисус является ученикам на дороге в Эммаус

13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

В тот же день двое из учеников шли в селение Эммаус, что расположено стадий на шестьдесят от Иерусалима,

14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

и говорили обо всем, что произошло.

15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

И когда они разговаривали и спорили, вдруг Сам Иисус подошел и присоединился к ним,

16 О чі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

но они были словно в ослеплении и не узнали Его.

17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

Иисус спросил их: – О чем это вы говорите между собой по дороге? Они остановились с мрачными лицами.

18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

Один из них, которого звали Клеопа, ответил: – Ты, видно, единственный из пришедших в Иерусалим, кто не знает о том, что произошло в эти дни.

19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

– О чем? – спросил Он. – О том, что произошло с Иисусом из Назарета, – ответили они. – Он был пророком, сильным перед Богом и перед людьми в словах и делах.

20 Я к первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

Первосвященники и наши вожди осудили Его на смерть и распяли.

21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

А мы надеялись, что Он Тот, Кто должен освободить Израиль. Но вот уже третий день, как все это произошло.

22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

Однако некоторые из наших женщин удивили нас. Они пошли сегодня рано утром к гробнице

23 в они тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

и, не найдя там Его тела, вернулись и рассказали нам, что им явились ангелы и сказали, что Он жив.

24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

Потом некоторые из наших друзей пошли к гробнице и нашли там все, как рассказали женщины, но Его они не видели.

25 Т оді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

Иисус сказал им: – Как же вы глупы, как медленно вы соображаете, чтобы верить всему, что предсказали пророки!

26 Ч и ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

Разве не должен был Христос пройти через все эти страдания и затем войти в Свою славу?

27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

И начав от Моисея и всех пророков, Он объяснил им, что было сказано о Нем во всех Писаниях.

28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

Когда они подходили к селению, Иисус сделал вид, что хочет идти дальше,

29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

но они стали уговаривать Его: – Останься с нами, ведь уже вечер, день почти окончился. И Он вошел в дом и остался с ними.

30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

За столом Иисус взял хлеб, благословил его, разломил и дал им.

31 Т оді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

Тогда их глаза открылись, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.

32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

Они стали говорить друг другу: – Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и объяснял нам Писания?!

33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

Они встали и сразу же пошли обратно в Иерусалим. Там они нашли одиннадцать и тех, кто был вместе с ними.

34 я кі розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

Те сказали им, что Господь действительно воскрес и явился Симону.

35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

Затем эти двое рассказали все, что произошло с ними по дороге, и то, как они узнали Иисуса, когда Он разламывал хлеб. Явление Иисуса ученикам (Ин. 20: 19-23)

36 І , як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

Они еще говорили, когда Иисус Сам появился среди них и сказал: – Мир вам!

37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

Они замерли в испуге, думая, что видят призрак.

38 В ін же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

Он же сказал им: – Что вы так испуганы? Почему вы сомневаетесь?

39 П огляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

Посмотрите на Мои руки и на Мои ноги. Это же Я! Потрогайте Меня и рассмотрите. У духов ведь не бывает ни тела, ни костей, а у Меня, как видите, есть.

40 І , промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

Сказав это, Он показал им Свои руки и ноги.

41 І , як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

Но они, радуясь и изумляясь, еще не могли поверить. Тогда Иисус спросил их: – У вас есть что-нибудь поесть?

42 В они ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

Они дали Ему печеной рыбы.

43 І , взявши, Він їв перед ними.

Он взял и ел перед ними.

44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

– Об этом Я и говорил вам, когда был еще с вами, – сказал Он. – Все записанное обо Мне в Законе Моисея, у Пророков и в Псалмах должно исполниться.

45 Т оді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

Затем Он раскрыл их умы к пониманию Писаний.

46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

– Написано, что Христос должен пострадать и на третий день воскреснуть из мертвых, – сказал Он им.

47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

– Во Имя Его всем народам, начиная от Иерусалима, будет проповедано покаяние и прощение грехов.

48 А ви свідки того.

Вы свидетели этому.

49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

Я же пошлю вам обещанное Моим Отцом, но пока вы не получите силу свыше, оставайтесь в городе. Вознесение Иисуса

50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

Потом Он вывел их из города до Вифании и, подняв руки, благословил их.

51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

И в то время как Он благословлял их, Он стал отдаляться от них и поднялся на небеса.

52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

Ученики поклонились Ему и, безмерно радуясь, возвратились в Иерусалим,

53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

где постоянно находились в храме, славя Бога.