1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

Y EL primer día de la semana, muy de mañana, vinieron al sepulcro, trayendo las drogas aromáticas que habían aparejado, y algunas otras mujeres con ellas.

2 т а й застали, що камінь від гробу відвалений був.

Y hallaron la piedra revuelta del sepulcro.

3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

Y entrando, no hallaron el cuerpo del Señor Jesús.

4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

Y aconteció, que estando ellas espantadas de esto, he aquí se pararon junto á ellas dos varones con vestiduras resplandecientes;

5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

Y como tuviesen ellas temor, y bajasen el rostro á tierra, les dijeron: ¿Por qué buscáis entre los muertos al que vive?

6 Н ема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

No está aquí, mas ha resucitado: acordaos de lo que os habló, cuando aun estaba en Galilea,

7 В ін казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

Diciendo: Es menester que el Hijo del hombre sea entregado en manos de hombres pecadores, y que sea crucificado, y resucite al tercer día.

8 І згадали вони ті слова Його!

Entonces ellas se acordaron de sus palabras,

9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

Y volviendo del sepulcro, dieron nuevas de todas estas cosas á los once, y á todos los demás.

10 Т о були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

Y eran María Magdalena, y Juana, y María madre de Jacobo, y las demás con ellas, las que dijeron estas cosas á los apóstoles.

11 Т а слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

Mas á ellos les parecían como locura las palabras de ellas, y no las creyeron.

12 П етро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

Pero levantándose Pedro, corrió al sepulcro: y como miró dentro, vió solos los lienzos echados; y se fué maravillándose de lo que había sucedido.

13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

Y he aquí, dos de ellos iban el mismo día á una aldea que estaba de Jerusalem sesenta estadios, llamada Emmaús.

14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

E iban hablando entre sí de todas aquellas cosas que habían acaecido.

15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

Y aconteció que yendo hablando entre sí, y preguntándose el uno al otro, el mismo Jesús se llegó, é iba con ellos juntamente.

16 О чі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

Mas los ojos de ellos estaban embargados, para que no le conociesen.

17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

Y díjoles: ¿Qué pláticas son estas que tratáis entre vosotros andando, y estáis tristes?

18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

Y respondiendo el uno, que se llamaba Cleofas, le dijo: ¿Tú sólo peregrino eres en Jerusalem, y no has sabido las cosas que en ella han acontecido estos días?

19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

Entonces él les dijo: ¿Qué cosas? Y ellos le dijeron: De Jesús Nazareno, el cual fué varón profeta, poderoso en obra y en palabra delante de Dios y de todo el pueblo;

20 Я к первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

Y cómo le entregaron los príncipes de los sacerdotes y nuestros príncipes á condenación de muerte, y le crucificaron.

21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

Mas nosotros esperábamos que él era el que había de redimir á Israel: y ahora sobre todo esto, hoy es el tercer día que esto ha acontecido.

22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

Aunque también unas mujeres de los nuestros nos han espantado, las cuales antes del día fueron al sepulcro:

23 в они тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

Y no hallando su cuerpo, vinieron diciendo que también habían visto visión de ángeles, los cuales dijeron que él vive.

24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

Y fueron algunos de los nuestros al sepulcro, y hallaron así como las mujeres habían dicho; más á él no le vieron.

25 Т оді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

Entonces él les dijo: ­Oh insensatos, y tardos de corazón para creer todo lo que los profetas han dicho!

26 Ч и ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

¿No era necesario que el Cristo padeciera estas cosas, y que entrara en su gloria?

27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

Y comenzando desde Moisés, y de todos los profetas, declarábales en todas las Escrituras lo que de él decían.

28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

Y llegaron á la aldea á donde iban: y él hizo como que iba más lejos.

29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

Mas ellos le detuvieron por fuerza, diciendo: Quédate con nosotros, porque se hace tarde, y el día ya ha declinado. Entró pues á estarse con ellos.

30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

Y aconteció, que estando sentado con ellos á la mesa, tomando el pan, bendijo, y partió, y dióles.

31 Т оді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

Entonces fueron abiertos los ojos de ellos, y le conocieron; mas él se desapareció de los ojos de ellos.

32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

Y decían el uno al otro: ¿No ardía nuestro corazón en nosotros, mientras nos hablaba en el camino, y cuando nos abría las Escrituras?

33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

Y levantándose en la misma hora, tornáronse á Jerusalem, y hallaron á los once reunidos, y á los que estaban con ellos.

34 я кі розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

Que decían: Ha resucitado el Señor verdaderamente, y ha aparecido á Simón.

35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

Entonces ellos contaban las cosas que les habían acontecido en el camino, y cómo había sido conocido de ellos al partir el pan.

36 І , як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

Y entre tanto que ellos hablaban estas cosas, él se puso en medio de ellos, y les dijo: Paz á vosotros.

37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

Entonces ellos espantados y asombrados, pensaban que veían espíritu.

38 В ін же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

Mas él les dice: ¿Por qué estáis turbados, y suben pensamientos á vuestros corazones?

39 П огляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

Mirad mis manos y mis pies, que yo mismo soy: palpad, y ved; que el espíritu ni tiene carne ni huesos, como veis que yo tengo.

40 І , промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

Y en diciendo esto, les mostró las manos y los pies.

41 І , як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

Y no creyéndolo aún ellos de gozo, y maravillados, díjoles: ¿Tenéis aquí algo de comer?

42 В они ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

Entonces ellos le presentaron parte de un pez asado, y un panal de miel.

43 І , взявши, Він їв перед ними.

Y él tomó, y comió delante de ellos.

44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

Y él les dijo: Estas son las palabras que os hablé, estando aún con vosotros: que era necesario que se cumpliesen todas las cosas que están escritas de mí en la ley de Moisés, y en los profetas, y en los salmos.

45 Т оді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

Entonces les abrió el sentido, para que entendiesen las Escrituras;

46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

Y díjoles: Así está escrito, y así fué necesario que el Cristo padeciese, y resucitase de los muertos al tercer día;

47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

Y que se predicase en su nombre el arrepentimiento y la remisión de pecados en todas las naciones, comenzando de Jerusalem.

48 А ви свідки того.

Y vosotros sois testigos de estas cosas.

49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

Y he aquí, yo enviaré la promesa de mi Padre sobre vosotros: mas vosotros asentad en la ciudad de Jerusalem, hasta que seáis investidos de potencia de lo alto.

50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

Y sacólos fuera hasta Bethania, y alzando sus manos, los bendijo.

51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

Y aconteció que bendiciéndolos, se fué de ellos; y era llevado arriba al cielo.

52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

Y ellos, después de haberle adorado, se volvieron á Jerusalem con gran gozo;

53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.

Y estaban siempre en el templo, alabando y bendiciendo á Dios. Amén.