1 Д ля дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

Al Músico principal: Salmo para los hijos de Coré. OID esto, pueblos todos; Escuchad, habitadores todos del mundo:

2 ( 49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Así los plebeyos como los nobles, El rico y el pobre juntamente.

3 ( 49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

Mi boca hablará sabiduría; Y el pensamiento de mi corazón inteligencia.

4 ( 49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Acomodaré á ejemplos mi oído: Declararé con el arpa mi enigma.

5 ( 49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

¿Por qué he de temer en los días de adversidad, Cuando la iniquidad de mis insidiadores me cercare?

6 ( 49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

Los que confían en sus haciendas, Y en la muchedumbre de sus riquezas se jactan,

7 ( 49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

Ninguno de ellos podrá en manera alguna redimir al hermano, Ni dar á Dios su rescate.

8 ( 49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

(Porque la redención de su vida es de gran precio, Y no se hará jamás;)

9 ( 49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

Que viva adelante para siempre, Y nunca vea la sepultura.

10 ( 49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

Pues se ve que mueren los sabios, Así como el insensato y el necio perecen, Y dejan á otros sus riquezas.

11 ( 49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

En su interior tienen que sus casas serán eternas, Y sus habitaciones para generación y generación: Llamaron sus tierras de sus nombres.

12 ( 49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Mas el hombre no permanecerá en honra: Es semejante á las bestias que perecen.

13 ( 49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Este su camino es su locura: Con todo, corren sus descendientes por el dicho de ellos. (Selah.)

14 ( 49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Como rebaños serán puestos en la sepultura; La muerte se cebará en ellos; Y los rectos se enseñorearán de ellos por la mañana: Y se consumirá su bien parecer en el sepulcro de su morada.

15 ( 49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Empero Dios redimirá mi vida del poder de la sepultura, Cuando me tomará. (Selah.)

16 ( 49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

No temas cuando se enriquece alguno, Cuando aumenta la gloria de su casa;

17 ( 49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

Porque en muriendo no llevará nada, Ni descenderá tras él su gloria.

18 ( 49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

Si bien mientras viviere, dirá dichosa á su alma: Y tú serás loado cuando bien te tratares.

19 ( 49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!

Entrará á la generación de sus padres: No verán luz para siempre.

20 ( 49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

El hombre en honra que no entiende, Semejante es á las bestias que perecen.